Польща і світ
Звільнені полонійні діячки з Білорусі: Ми знали, що Польща нас не покине

«Ми старалися передати дітям те, що нам передали наші бабусі та дідусі. Дякую пану президенту (Анджею Дуді – ред.) і Міністерству закордонних справ, дякую всім», – сказала в середу на пресконференції Ірина Бернацька, одна із трьох полонійних діячок, які перебувають в Польщі після звільнення з білоруського СІЗО.

«Ми справді відчували, що польська сторона не залишить нас самих», – сказал у свою чергу голова Союзу поляків у Білорусі в місті Волковиськ Марія Тишковська.

Трьох діячок польської національної меншини в Білорус випустили із СІЗО, зараз вони у безпеці в Польщі. Від 25 травня в Польщі перебувають: Ірина Бернацька, Марія Тишковська і Анна Панішева. Польських активісток утримували в СІЗО за звинуваченням в участі в ушануванні пам’яті солдатів польського незалежницького підпілля.

«Три звільнених із білоруського СІЗО полонійні діячки, які зараз у Польщі, перебувають під охороною польської держави, мають контакт із родичами і почуваються добре», – сказав у серед віцеочільник МЗС Марцін Пшидача. Він запевнив, що польська держава докладатиме зусиль, щоби звільнити теж Анжеліку Борис і Андрія Почобута.

Високопосадовець сказав, що з огляду на «делікатну природу справи» він не може повідомити деталей перетину кордону діячками. «Для нас найважливіше те, що вони зараз у безпеці на території Республіки Польщі і перебувають під опікою польської держави», – сказав віцеочільник МЗС.

На питання щодо можливого перевезення до Польщі також сімей звільнених діячок, Пшидач підкреслив, що таке рішення мають прийняти самі члени сімей.

Діячки дякують польській владі

«Нелюдські умови у в’язниці можна витримати, бо людина вірить у Бога. Ми справді відчували, що польська сторона не залишить нас самих», – сказала у середу голова волковиського відділення Союзу поляків у Білорусі Марія Тишковська.

«Дуже шкода, що до поляків у Білорусі відносяться таким чином. Ми народилися поляками в тому краю, вчили дітей польської мови, пам’ятали про місця національної пам’яті, про солдатів, які полягли на кресах. Ми не робили нічого поганого», – продовжувала вона.

«Я хотіла би подякувати польській державі, яка врятувала нас із ув’язнення», – сказала у свою чергу Анна Панішева, голова Форуму польських місцевих ініціатив у Бресті.

«Звісно, нам не хотілося виїжджати. Але як вийшло, так вийшло, ми вже тут. Ми не бачили жодних документів, нічого не підписували на кордоні, що ми хочемо покинути країну», – розповідала Ірина Бернацька. Вона додала, що вдень звільнення їм дали підписати документ про зміну СІЗО, проте вони не знали, куди саме їх відправлять.

Звільнені дякували «польській стороні», президенту Польщі та Міністерству закордонних справ.

джерело:
Схожі публікації
Для поляків, які розглядають можливість еміграції, США вже не є країною першого вибору. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS.
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер учора, 29 червня, відповіла на запитання журналістів про те, чи буде Білорусь втягнута в російське вторгнення в Україну.
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови».
У Пужниках на Тернопільщині розпочався новий етап пошукових робіт, під час яких фахівці шукатимуть останки мешканців села, загиблих у лютому 1945 р.
Під час археологічних робіт у Гуті-Пеняцькій на Львівщині виявили фундамент колишнього костелу та предмети літургійного вжитку.
Анджей Почобут знову заявив, що у вересні, перед з’їздом Спілки поляків у Білорусі, має намір повернутися до цієї країни.
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Новий закон Польщі про внесення змін до закону про польську мову та закону про Національне агентство академічних обмінів, підписаний 21 травня президентом Польщі Каролем Навроцьким, кардинально реформує систему сертифікації знання польської мови як іноземної.