Польща і світ
ОБСЄ долучиться до допомоги польській меншині в Білорусі

У Варшаві президент Польщі та генеральна секретарка ОБСЄ обговорили підтримку поляків у Білорусі, а також ескалацію напруженості з боку Росії біля кордонів України.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) має долучитися до допомоги полякам у Білорусі. Із такою заявою виступила очільниця ОБСЄ Хельга Шмід під час розмови з президентом Польщі Анджеєм Дудою у Варшаві.

Президентський міністр із закордонних справ Кшиштоф Щерський розповів Польському радіо, що генеральна секретарка ОБСЄ заявила про всю можливу допомогу в цьому питанні.

«Прозвучала важлива заява з боку Хельги Шмід, що ОБСЄ використає усі доступні дипломатичні інструменти для поліпшення ситуації поляків у Білорусі. Сьогодні вже запущено дипломатичні та політичні канали: заяви Парламентської асамблеї ОБСЄ, а також діяльність Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин».

Місяць тому в Мінську були заарештовані лідери польської меншини в Білорусі, зокрема голова Союзу поляків Білорусі Анжеліка Борис та Анджей Почобут. Їх звинуватили у розпалюванні національної ворожнечі. Це пов’язано з вшануванням пам’яті солдатів незалежницького підпілля Польщі. На допити викликали теж інших польських активістів.

Анджей Дуда поспілкувався із генеральною секретаркою ОБСЄ про ситуацію на сході України. За останні тижні на українському кордоні та в окупованому Росією Криму з’явилися чергові підрозділи російських військ. За словами очільника дипломатії ЄС Жозепа Борреля, нині там дислокуються понад 150 000 російських солдатів.

Як підкреслив Кшиштоф Щерський, під час зустрічі у Варшаві політики заявили, що ескалація напруженості з боку Росії нагадує ситуацію у Грузії у 2008 р. і може легко перерости у відкриту війну. «Існує повна згода між президентом і генеральним секретарем, що лише послідовна, однозначна і рішуча відповідь Заходу, усього вільного світу на цю ескалацію напруженості щодо Росії є ключовою і може змінити цю небезпечну ситуацію за східним кордоном України і в Чорному морі», – додав президентський міністр.

У Варшаві політики також поговорили про ситуацію в Молдові та на Кавказі. Наступного року Польща повинна взяти на себе головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю буде продовжено ще на 90 днів. Це означає продовження тимчасової заборони на перебування у прикордонній зоні, прилеглій до кордону, до 29 листопада.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.