Польща
192 млн євро впродовж 18 років – інвестиції норвезьких фондів у польську культуру

Із 2004 р. в польську культуру було вкладено понад 192 млн євро з Фінансового механізму європейського економічного простору та Норвезького фінансового механізму. У вівторок на конференції представили найважливіші інвестиції, здійснені завдяки цим програмам.

Фінансовий механізм європейського економічного простору та Норвезький фінансовий механізм – це допомога, спрямована зі сторони країн EFTA (Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія) до країн Європейського Союзу з найнижчим ВВП. Взамін країни EFTA очікують на можливість скористатися свободами єдиного ринку. Фінансова допомога надається у безповоротній формі. Від початку діяльності цих фінансових механізмів відносно велика частина коштів спрямовувалася на культуру.

У вівторок у варшавському культурно-науковому центрі «Королівські Лазенки» відбулася конференція, на якій підбили підсумки програм для культурного простору, що фінансувалися в рамках Фінансового механізму європейського економічного простору та Норвезького фінансового механізму у 2009–2014 рр. Моніка Смолень-Бромска з Департаменту європейських фондів Міністерства культури і національної спадщини нагадала, що зі всіх країн, які беруть участь у програмі, Польща за цей період мала найвищий бюджет для інвестицій у культуру: упродовж 18 років у польську культуру інвестували 192 млн євро.

Кошти з норвезьких фондів надавали під час двох періодів: у 2004–2009 i 2009–2014 рр. «Ефекти цих інвестицій найкраще видно на прикладах із першого періоду, тут вже можемо оцінювати довготривалий вплив інвестованих коштів. Проведене Міністерством культури і національної спадщини анкетування продемонструвало, що в усіх випадках інвестиції призвели до збільшення туристичного руху, створення нових робочих місць. Інвестовані кошти значно зміцнили польську культуру, її роль у соціальному та економічному розвитку регіонів. Завдяки ним вдалося відновити численні пам’ятки й покращити інфраструктуру для відвідувачів, зокрема доступ для осіб з обмеженими можливостями. Також було створено простори для культурної діяльності в місцях із багатою історією», – сказала Смолень-Бромска.

Загалом було інвестовано в 56 об’єктів, наприклад в Ординацію Ланьцута, замок на Піщаній скелі, Костел миру у Свідніці – найбільший у Європі дерев’яний храм, внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Консерваторські роботи також було проведено в костелі у Замковому музеї в Мальборку, у лодзькому Палаці Кароля Познанського, Національному старому театрі в Кракові.

У Вроцлаві створили музей «Пана Тадеуша», у Кракові – павільйон Юзефа Чапського в Національному музеї. Норвезький фонд дофінансував також музей історії польських євреїв «Polin» у Варшаві. Усі ці інвестиції були освоєні в рамках програми «Консервація і відновлення культурного минулого», бюджет якої в рамках двох періодів склав 170 млн євро.

Також інвестиції надали в рамках програми «Популяризація культурного і мистецького розмаїття в рамках європейської культурної спадщини». Проекти стосувалися організації культурних заходів, спрямованих на розвиток і поглиблення взаємної співпраці в культурному просторі між Польщею, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном. У рамках цієї програми упродовж 18 років було дофінансовано 134 об’єкти на загальну суму 22 млн євро. Зокрема, це були міжнародний фестиваль танцю «Відкрита сцена», ІІІ Міжнародний фестиваль театру форми «Materia Prima», проект електронної музики «Eastern Waves: Warszawa-Oslo», проект «Чудовий міст Торунь–Слемместад», Варшавський фестиваль мистецької фотографії та міжнародний фестиваль фільмів «Watch Docs. Права людини».

Новий договір, який стосується чергової часової перспективи, вже підписано між ЄС та країнами-інвесторами, хоча його деталі ще не уточнено. «Я маю велику надію, що ми отримаємо шанс продовжити співпрацю й реалізацію проектів. Особливо важливим для нас було те, що в списку пріоритетів на наступний період фінансування знаходиться культура», – додала Смолень-Бромска.

Об’єкти, які дофінансували з коштів Фінансового механізму європейського економічного простору та Норвезького фінансового механізму впродовж 2009–2014 рр., від 26 вересня можна оглядати на виставці «Європейські фонди для культури» в пленерній галереї музею «Королівські Лазенки» у Варшаві.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Прямо під носом у росіян з’явилися нові війська НАТО. У Норвегії розпочалися військові маневри під кодовою назвою Cold Response 2026.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
Історія цього манускрипту – готовий сценарій для фільму. Його викрали з Вроцлава наприкінці 1980-х рр. Упродовж багатьох років ніхто навіть не знав, що він зник.
У кінотеатрі Iluzjon у Варшаві в рамках 28-го кінофестивалю «Орли» відбудеться спеціальний кіновечір «Орли солідарні з Україною», присвячений українському кінематографу.