​​​​​​​У найближчі дні Сейм має зайнятися новим законом про закордонну службу.

Це документ, який запроваджує низку дуже суттєвих змін. Його мета, як говорить очільник польської дипломатії Збігнев Рау, «відділити політику від управлінських справ».

Очільник Міністерства закордонних справ описав найважливіші напрямки запропонованих змін.

Так, закон запроваджує фундаментальні та системні зміни в закордонній службі. Цей закон покликаний змінити теперішній стан, тобто своєрідний гібрид елементів дипломатично-консульської служби, укоріненої в часи ПНР, і намагань ці старі зв’язки якось реформувати. Тим самим закон запроваджує те, чого найбільше не вистачало в усіх попередніх розв’язаннях, тобто розрізнення політичного чинника від управлінського.

Другий напрямок – надання можливості прийти в закордонну службу не лише працівникам дипломатичного корпусу чи тим, хто на порозі своєї професійної кар’єри збирається стати працівником закордонної служби, а й людям, які досягли певних успіхів у своїй професійній діяльності поза дипломатією і тепер хочуть продовжити кар’єру в закордонній службі.

Третій напрямок – це надання доступу до архівних фондів МЗС і передача їх у розпорядження Інституту національної пам’яті. Тут варто підкреслити, що МЗС – це останнє із ключових відомств у Польщі, яке підлягатиме таким регуляціям.

Останній елемент видається особливо цікавим. Ст. 78 законопроєкту вказує: «1. Міністр закордонних справ упродовж 60 днів від набуття чинності закону має передати до архіву Інституту національної пам’яті – Комісії розслідування злочинів проти польського народу – документи, бази даних, реєстри і картотеки, про які йдеться у п. 25 ст. 1 закону від 18 грудня 1998 р. Про Інститут національної пам’яті – Комісію розслідування злочинів проти польського народу (Урядовий вісник 2019 р., п. 1882, 2020 р., п. 1273), а також акти працівників закордонної служби, підписані або зібрані до 31 грудня 1991 р. 2. Положення п. 25 ст. 2–6 закону від 18 грудня  1998 р. Про Інститут національної пам’яті – Комісію розслідування злочинів проти польського народу виконуються відповідно».

Отож, запропонований закон силою права передає архів МЗС у розпорядження Інституту національної пам’яті і таким чином надає доступ до документів зацікавленим суб’єктам, що ведуть наукові дослідження і готують журналістські публікації на підставах, описаних у положеннях про Інститут національної пам’яті. Ця довгоочікувана зміна має нарешті покінчити з комуністичним минулим відомства закордонних справ, яке останнім із ключових міністерств не передало для огляду польському суспільству свої архіви.