Польща і світ
Gazeta Wyborcza: Кремль визначив нових ворогів – Туреччину та Польщу

Російський економіст і політолог Владіслав Інозємцев підводить підсумки 2020 р. в Росії.

«На переконання Москви, сценарії багатьох минулорічних подій, зокрема в Білорусі та Нагірному Карабасі, писалися за кулісами у Варшаві та Анкарі», − зазначає на шпальтах Gazeta Wyborcza російський політолог та економіст, директор Центру дослідження постіндустріального суспільства Владіслав Інозємцев.

Як зауважує автор статті, в РФ посилюється наратив про те, що «Захід знову виступає проти Росії, а іслам витісняє християнську цивілізацію».

Владіслав Інозємцев звертає увагу, що Москва пильно спостерігала за подіями в Білорусі та на Кавказі, ігноруючи при цьому серію переворотів у Киргизстані.

На зламі 80−90 рр., коли розпадався СРСР, у Москві вигадали термін «ближнє зарубіжжя». Спочатку ним окреслювалися Балтійські держави, а згодом − усі країни колишнього СРСР. Так публіцисти та політики свідомо применшували статус цих держав до рівня постколоніальних і вносили їх у «зону виключних впливів Москви».

Роками в російському уряді, поряд із Міністерством закордонних справ, функціонувало Міністерство з питань СНД, а депутати Держдуми називали колишні республіки «суверенними, але не незалежними». Спроби цих країн перейти «до іншого табору» в Москві вважалися зрадою та викликали жорстоку реакцію Росії, включно з військовим втручанням − як це було в Грузії та Україні.

Але, як пише автор статті, ця риторика не стосувалася всього пострадянського простору, а тільки території від Білорусі та України по Молдову, а також простору від Абхазії до Нагірного Карабаху.

«Нікого в Москві не тривожили думки про боротьбу за права росіян у Таджикистані чи Туркменістані, звідки наприкінці 90-х були змушені виїхати сотні тисяч етнічних росіян. Натомість російські політики із запалом боролися за російську мову в Україні та права російської меншини в Латвії та Естонії», − йдеться в матеріалі.

Як пише Владіслав Інозємцев, у Росії активно відроджуються та процвітають імперські настрої і на сусідні держави на Заході Москва дивиться як на згадане «ближнє зарубіжжя», а дії Туреччини та Польщі в цих регіонах Кремлю зовсім не подобаються.

«Безперечно, кожна держава має свої інтереси, а програма Східного партнерства має на меті не боротьбу з Росією, а наближення держав-учасниць до Європи. Але Кремль цього не бере до уваги. У Москві визначено двох нових ворогів − Туреччину та Польщу, як колишніх імперських конкурентів Росії».

Як пише автор статті, Росія є не стільки неєвропейською, скільки несучасною державою, котра свою ідентичність складає з елементів минулого і боїться всього нового.

«Надмірне та вибіркове черпання з історії породжує агресивність Росії, а підхід до актуальних процесів як до боротьби між імперіями може тільки посилити імперський апетит Кремля», − пише Інозємцев.

Він також застерігає, що процеси, які розпочалися в Білорусі 9 серпня та на Кавказі 27 вересня, далекі від завершення. І якщо сусіди Росії не хочуть бути здивованими розвитком цих подій, вони повинні навчитися аналізувати явні та приховані наміри Кремля.

Схожі публікації
Неофіційно стало відомо, що санкції можуть ввести проти голови російської Національної гвардії, генерального прокурора та очільника Федеральної служби виконання покарань.
Дмитро Кулеба заявив, що Польща віддавна є союзником та вірним другом України.
Польські сенатори ухвалили резолюцію із закликом розширити санкції проти путінського режиму через справу Навального.
У своєму щорічному звіті зовнішня розвідка Естонії наголошує, що у 2021 р. Росія намагатиметься розширити зону свого впливу, використовуючи поглиблення поділів у західних суспільствах.
Росія видворила трьох дипломатів із Польщі, Німеччини та Швеції. Це рішення російське МЗС прийняло у дні, коли в Москві перебуває глава дипломатії ЄС Джозеп Боррель.
Шість країн Європейського Союзу, серед них Польща і Балтійські країни, вимагають запровадження чергових європейських санкцій проти російських урядовців за ув’язнення антикремлівського опозиціонера Олексія Навального.
В оприлюдненій заяві немає згадки про можливі санкції проти Росії. За неофіційною інформацією, проти запровадження санкцій виступили Німеччина та Франція.
В обмін адміністрація президента Байдена пропонує можливе скасування санкцій проти спірного проєкту Nord Stream 2, як повідомляє німецьке видання Handelsblatt.
Велика українська державна компанія опинилася у вирі великої міжнародної гри Китаю, США та Росії.