Світ
Швеція збільшує витрати на оборону через російську загрозу

Загроза з боку Росії посилюється, через це Стокгольм збільшить витрати на оборону.

У Швеції визнали, що останніми роками дії Росії посилюють рівень напруги в регіоні Балтійського моря.

В матеріалі порталу forsal.pl йдеться про те, що цього тижня шведський парламент ухвалив 40-відсоткове зростання оборонного бюджету на 2021–2025 рр. Міністр оборони цієї країни Петер Гультквіст зазначив, що «це найбільша інвестиція з 50-х рр.»

У результаті у 2025 р. на цю мету буде виділено 89 млрд шведських крон (11 млрд доларів).

Пропозицію збільшити витрати на оборону висунув у жовтні двопартійний уряд Швеціїї. Пропозиція уряду – це відповідь на анексію Росією Криму у 2014 р. і ситуацію в басейні Балтійського моря, яка постійно загострюється.

Російські військові літаки регулярно порушують повітряний простір сусідніх Балтійських країн. У Калінінградській області вже кілька років регулярно накопичуються чергові елементи озброєння. Серед них, зокрема, зенітно-ракетний комплекс С-400, система балістичних ракет «Іскандер» і останнє надбання – найновіші версії танків T-72 B3.

«Багато вказує на те, що безпрецедентний військовий потенціал Росії зросте впродовж найближчих 10 років», – йдеться в ухваленому шведському законопроєкті.

Згідно з планом, шведська армія збільшить до 2030 р. свій особовий склад із 55 до 90 тис. штатних військових. Декілька розформованих частин сформують заново. Кількість призовників, порівняно з 2019 р., зросте удвічі і перевищить 8 тис. на рік. Військово-морські сили отримають нове обладнання.    

Швеція виділяє на оборону 1,1 % свого ВВП. НАТО (до якого Швеція не належить) рекомендує, щоб країни Альянсу виділяли на цю мету 2 % ВВП, проте багато країн такої вимоги не дотримуються.

У грудні 2017 р. Швеція на стратегічно важливому балтійському острові Готланд сформувала перший після Другої світової війни полк із 350 військовослужбовців.

Схожі публікації
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
МЗС Польщі наголосило, що Росія отримує вигоду від дестабілізації регіону, а з огляду на конфлікт на Близькому Сході Польща не повинна втрачати з поля зору Україну.
Міністр закордонних справ Польщі відвідав Бучу в річницю звільнення міста та підкреслив, що війна Росії проти України – це боротьба не лише за Україну, але й за право Європи жити в мирі.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.
Шведський телеканал TV4 повідомив про серйозне попередження щодо загрози для енергетичної інфраструктури всіх скандинавських країн.