Світ
Шведи кажуть євро «ні»

Понад половина шведів виступає проти запровадження євро. Це результати останнього опитування Центрального статистичного управління SCB.

Якби в країні відбувся референдум із цього питання, то понад 52 % опитаних проголосували би проти спільної європейської валюти, тоді як менш ніж 29 % підтримали б її запровадження.

У Швеції 52,1 % населення проголосували би проти запровадження спільної європейської валюти, а 28,7 % відповіли б «так», якби з цього питання відбувся референдум. Такі результати опитування були оприлюднені вчора, 10 червня.

Порівняно з опитуванням, проведеним у травні 2025 р., зросла частка противників євро, натомість зменшилася кількість його прихильників. Водночас 19,2 % опитаних не мали з цього приводу чіткої власної думки.

Швеція приєдналася до ЄС у 1995 р. і на відміну від Данії не домовилася про умови, які дозволили б їй зберегти власну валюту. Однак шведи відкинули запровадження євро на плебісциті у 2003 р. Тоді 55,9 % виборців виступили проти європейської валюти, а 42 % проголосували «за».

У Швеції питання запровадження євро знову стало актуальним у березні цього року, коли правоцентристська партія «Ліберали», яка разом з іншими силами входить до урядової коаліції, досягла домовленості з націоналістичними Шведськими демократами щодо проведення у 2030 р. референдуму з цього питання. «Ліберали» є найбільш проєвропейською силою у шведському парламенті, а демократи навпаки виступають за збереження крони.

Водночас міністерка фінансів Елізабет Свантессон із ліберально-консервативної Поміркованої коаліційної партії оголосила про публікацію звіту щодо переваг переходу від крони до євро. Документ має бути оприлюднений під час наступної каденції роботи парламенту.

Питання євро не є помітним під час кампанії перед парламентськими виборами у Швеції, запланованими на 13 вересня.

Водночас в опитуванні SCB 64,5 % респондентів підтримали членство країни в ЄС, а противниками перебування у Євросоюзі були 11,4 % опитаних. Не мали власної думки з цього питання 24,1 % респондентів.

джерело:
Схожі публікації
Лише 30% поляків після відпустки відчувають, що справді відновили сили.
7 % поляків вважають, що Польща як нація досягає успіхів, а 68 % наголошують, що вони мають потенціал для досягнення успіхів у майбутньому.
Рішення Володимира Зеленського про присвоєння військовому підрозділу імені Героїв УПА негативно вплинуло на ставлення поляків до України та її громадян.
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Третина польських водіїв, якби не фінансові обмеження, змінювала б автомобіль кожні три-чотири роки.