Польща та Україна
Інфопункт для мігрантів «Разом» при лютеранській парафії в місті Кошалін

Серед усе більшої кількості організацій, які безкоштовно допомагають мігрантам у Польщі, інфопункт «Разом» у Кошаліні є особливим – він працює при лютеранській церкві, його там створили три року тому, коли таких місць було ще дуже мало.

Чому? Відповідь дуже проста: парох місцевої євангельсько-аугсбурзької парафії Януш Стащак каже, що в його релігійній спільноті завжди була «культура гостинності», її основою є релігійність, а не національність. Пункт працює в межах прицерковної благодійної організації «Дияконія Кошалін», що існує вже 20 років.

За словами Ізабелли Ґлувки-Соколовської, яка є керівником офісу «Дияконії», в її церкві просто допомагають тим, хто цього потребує. Найбільше – людям похилого віку, а коли побачили, що такою групою є також мігранти (яких на той час ніхто організовано не підтримував), – просто почали це робити. За неофіційними даними, у Кошаліні лише українських громадян може нараховуватися 10 тис.

У «Дияконії» скоро зрозуміли, що багато проблем мігрантів – це результат незнання польської мови. І тому з самого початку в інфопункті проводять мовні курси. А запропонували вести їх Ірині Кузян – мігрантці з України з 20-річним стажем перебування в Польщі та з досвідом роботи вчителем іноземних мов.

Найбільше серед мігрантів – українців, серед яких у Кошаліні чималу групу складають вихідці з тимчасово окупованих територій так званих республік.

Інтегруватися – не тотожне до «асимілюватися»... Як каже керівниця інфопункту при лютеранській церкві в Кошаліні Ізабелла Ґлувка-Соколовська, нерідко мігранти, намагаючись швидко прижитися в новій країні, немов витісняють своє національне коріння. Тому в кошалінській «Дияконії» хочуть, щоб вони не забували про країну свого походження і не соромитися її – і це також одна з основ діяльності інфопункту.

Учасниками мовних курсів у євангельсько-аугсбурській парафії в Кошаліні часто є люди, які хочуть складати державний іспит з польської на рівні В1, який потрібний, наприклад, для того, аби отримати дозвіл на постійне проживання. А ще у вересні стартують заняття з інтеграції, мови та адаптації для дітей та шкільної молоді з мігрантських сімей. Причому уроки польської мови в інфопункті «Разом» – це не лише вивчення мови.

Коли Ірина Кузян приїхала до Польщі 20 років тому, таких пунктів просто не було. Нині у Кошаліні працюють щонайменше два. Інфопункт при лютеранській церкві відкритий кожного робочого дня, його відвідувачам Ізабелла Ґлувка-Соколовська допомагає вирішувати різні проблеми, як-от з житлом, роботою, навчанням, медициною. Ці справи, як вона каже, полякам здаються простими, проте для мігранта, який опинився в новій дійсності та ще й не знає мови, вони часто є дуже складними.

Ірина Кузян сама викладає не лише польську мови, але й англійську, німецьку, італійську, вона також засновниця мовної школи «Мануфактура успіху», тому найкраще знає, чи іноземцям, зокрема українцям, вивчити польську мову легко чи складно.

Парох Януш Стащак радий, що його церква може реально допомогти мігрантам. Саме так він розуміє свою роль – формувати простір для взаємодопомоги. «Ми не можемо цим людям дати роботу чи помешкання, але можемо їм допомогти вивчити польську мову. А це ключ для того, щоб їм тут легше жилося – їм і нам разом із ними. Адже дияконія – це один із видів служіння Богу – конкретними, реальними діями, вчинками любові», – каже парох лютеранської церкви у Кошаліні Януш Стащак.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Дедалі більше поляків вирішують повернутися з трудової еміграції. Після Німеччини та Великої Британії від’ємне сальдо міграції з Польщею зафіксували Нідерланди.
Минулої неділі польські греко-католики повністю перейшли на використання в літургії загальноприйнятого григоріанського календаря.
Темпи зростання заробітних плат у Великій Британії сповільнюються. Про це свідчать попередні дані британського Управління національної статистики ONS.
Сьогодні вулицями 941 населеного пункту в Польщі з нагоди свята Богоявлення пройдуть традиційні мальовничі процесії Трьох Царів.
Газета Rzeczpospolita повідомила, що цього року святкування Хануки у президента не буде.
У листопаді 1900 р., під час Першої виставки поштівок у Варшаві, понад 16 тис. відвідувачів вирішили, що найкращою назвою для картки листування буде слово «поштівка».
Дослідження Національного банку Польщі показує, що в обох випадках це на 3 % більше, ніж роком раніше, а гіпотетичний мир в Україні не вплине на рішення більшості довоєнних мігрантів.
Росія веде гібридну війну проти Європи, використовуючи міграційний тиск, – спочатку на польсько-білоруському кордоні, а сьогодні й через дії в Африці, які стимулюють міграцію через Середземне море. Про це повідомила іспанська газета ABC.
У варшавських школах з року в рік зменшується кількість учнів, які відвідують уроки релігії.