Польща
40 років тому було прийняте рішення про створення «Солідарності»

40 років тому, 17 вересня 1980 р., на зібранні в Гданську представники вільного руху профспілок вирішили створити незалежну самоврядну професійну спілку «Солідарність». Рішення про створення загальнопольської робітничої профспілки визрівало у дискусіях і побоюваннях про реакцію комуністичної влади.

31 серпня 1980 р., одразу після підписання Гданського договору, очільник місцевого спільного страйкового комітету Лех Валенса у промові до натовпів робітників та інших жителів Гданська, які зібралися перед ворітьми корабельні, підбив підсумки найважливіших пунктів історичного документу. Серед них Валенса пом’янув пункт, який викликав найбільший страх у керівників ПНР, адже він підважував фундаменти тоталітарної системи та думки суспільства, підпорядкованого гегемонії однієї політичної партії. «Нарешті ми маємо незалежні профспілки, маємо право на страйк, а наступні права ми вже невдовзі собі виборемо!», – заявив Валенса.

Концепція одностайної загальнопольської профспілки народжувалася далеко від гданського епіцентру серпневих протестів. Творцями її стала група інтелектуалів, пов’язаних із Вроцлавським університетом і Оссолінеумом, а також кілька юристів. Створена вроцлавськими діячами концепція передбачала трирівневу структуру: профспілками на рівні робочого підприємства мала керувати комісія підприємства, регіону – комісія регіону, на рівні країни – загальнонаціональна комісія. Натомість у Гданську бачили потребу всього у двох рівнях – рівні підприємства і регіональному.

Делегація вроцлавських профспілкових діячів зустрілася з Лехом Валенсою, який, за спогадами учасників подій, уникав дискусій щодо форми профспілок. Натомість більшість учасників страйку на Балтійському побережжі з певною обережністю поставилися до «вроцлав’ян», побоюючись, що ті пов’язані зі службами безпеки. Перемовини йшли непросто, ніхто не хотів відступати від свого бачення.

17 вересня до Гданська з’їхалося близько 300 делегатів з усієї Польщі, які представляли регіони, галузі і великі заводи. Крім керівників страйків у Труймісті, сюди прибули зокрема представники Щецинської корабельні, Варшави (завод «Ursus»), Сілезії. Обговорення проєкту майбутніх профспілок врешті закінчилося компромісом. Загальнонаціональний центр мав бути координатором стосовно регіональних і фабричних профспілок, які мали широкі автономії. Під час засідання у Гдансьrу було теж усталено назву організації: NSZZ Solidarność – Незалежна самоврядна професійна спілка «Солідарність».

Прихильники створення загальнопольської професійної спілки аргументували її створення тим, що треба було опанувати хаос, який тоді утворився. Багато вже існуючих профспілок поривали з режимом і виходили з підконтрольної державі Централі робітничих професійних спілок. Тепер вони увійшли в незалежні спілки і приймали абревіатуру NSZZ.

Повний статут, який уточнював деталі про управління спілкою, вибори керівництва і сфери діяльності, був затверджений 22 вересня 1980 р. А вже через два дні Валенса подав статут NSZZ Solidarność на розгляд Воєводського суду у Варшаві.

10 листопада перед будівлею Верховного суду у Варшаві зібралися натовпи людей. Коли на сходах з’явився Лех Валенса з піднесеною вгору рукою зі знаком «V», усіх охопила ейфорія.

«Солідарність» була не просто незалежною профспілкою, вона стала громадським рухом. Саме завдяки «Солідарності» у Польщі стало можливим формування громадянського суспільства.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Заклади культури по всій країні відзначили 202-гу річницю від дня народження видатного польського композитора.
Запланований на 26 травня у Гданську фінал Ліги Європи дивитимуться з трибун 9500 уболівальників, зокрема по 2000 від обох клубів.
Президент Анджей Дуда наголосив, що різні країни роками докладають зусиль, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО. Майбутнє України та безпека в регіоні були одними з основних тем дискусії, організованої в понеділок у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня.
Конституція 3 травня увійшла в історію як другий основний закон після американського та як великий акт свободи тієї епохи – кінця XVIII ст.
У 230-річчя Конституції 3 травня президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України підписали спільну декларацію.
У середині XVIII ст. Польсько-Литовська Річ Посполита Обох Народів опинилася в пастці, яку сьогодні важко пояснити іноземцям.
Рівно 35 років тому, 26 квітня 1986 р., вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. У покинутому місті Прип’ять сьогодні запалили 35 свічок на згадку про трагедію.
Сьогодні з нагоди 78-ї річниці повстання у Варшавському ґетто у столиці Польщі тривають заходи на честь героїв тих подій.
Ця подія вважається символічним початком польської держави та Католицької церкви. У 2019 р. польський парламент встановив 14 квітня державним святом.