Польща і світ
Питання Nord Stream 2 вирішить наступник Ангели Меркель

Німецькі видання звертають увагу, що рішення у справі газопроводу Nord Stream 2 прийме наступний лідер партії Християнсько-демократичний союз і канцлер Німечини.

Як пише «Gazeta Polska Codziennie», німецькі видання наголошують, що Європі непотрібний російський газопровід. У двох німецьких газетах, «Die Zeit» і «Frankfurter Allgemeine Zeitung», вийшли статті, критичні стосовно газопроводу Nord Stream 2 у зв’язку зі справою отруєння Алєксєя Навального. Їх автори стверджують, що Європа не потребує цього газопроводу, а про те, чи буде він завершений, вирішить ставлення майбутнього лідера партії Християнсько-демократичний союз і канцлера Німечини до Росії.

«Одним із найпопулярніших аргументів на захист проєкту Nord Stream 2 є те, що ми потребували набагато більше природного газу в контексті відходження від атомної енергетики та вугілля. Декому газопровід здається навіть необхідним з огляду на посилені заходи в німецькій та європейській кліматичній політиці», – нагадує Фелікс Маттес у тижневику «Die Zeit».

На його думку, газ не є таким важливим у німецькій енергетиці. «Гляньмо на числа. Близько трьох четвертих природного газу, який використовують у нашій країні, призначений на теплопостачання для будинків та промислові процеси, а менше однієї п’ятої – на виробництво електроенергії», – пояснює дописувач.

За словами Фелікса Маттеса, Nord Stream 2 – це проєкт, вмотивований передусім геополітичними інтересами. «В усякому разі, успіх або поразка німецької та європейської енергетичної трансформації та економічний добробут Європи не залежать від цього проєкту», – оцінює публіцист. Але, як він зазначає, подальша доля російського газопроводу після замаху на Олексія Навального стала найважливішим питанням у боротьбі за владу в Християнсько-демократичному союзі і за посаду канцлера після Анґели Меркель.

З цією думкою згодний Еккарт Лозе, журналіст «Frankfurter Allgemeine Zeitung». «Про те, чи Nord Stream 2 буде завершений, вирішить ставлення до Росії майбутнього лідера Християнсько-демократичного союзу, який за нинішнього стану справ має добрі перспективи стати наступним федеральним канцлером», – стверджує Лозе.

Найсерйознішими кандидатами на обидві посади зараз є: Фрідріх Мерц, колишній євродепутат і лідер фракції Християнсько-демократичного союзу-Християнсько-соціального союзу в Бундестазі, юрист з досвідом у бізнесі Армін Лашет, прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії та Норберт Роттґен, голова комітету закордонних справ Бундестагу.

«Як би Москва не наполягала на будівництві майже завершеного газопроводу, адміністрація Дональда Трампа у Вашингтоні – проти. Йдеться, отже, про те, де на міжнародній арені найбільша країна в Європейському Союзі – ближче Вашингтона чи ближче Москви», – наголошує автор і підсумовує: «Це вирішить новий лідер Християнсько-демократичного союзу і канцлер».

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
У повідомленні компанії Auterion йдеться про готовність перших безпілотників. Мета ‒ виготовити 5000 одиниць до середини наступного року. Міжнародна компанія очікує подальших замовлень.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Естонія разом із вісьмома партнерами з Євросоюзу звернулася до Європейської комісії із закликом виключити МОК та інші спортивні федерації з програм фінансової підтримки ЄС.
Європейська комісія призупинила фінансову підтримку Венеційської бієнале після рішення організаторів запросити російських митців і відкрити російський павільйон.
Італія вирішила вислати з країни двох військових аташе з посольства Російської Федерації в Римі. Рішення ухвалили після розслідування прокуратури щодо можливої шпигунської діяльності дипломатів.