«Жінки були зворушені під час молитви, коли відчули, що Бог їх не засуджує, що він їх любить», – згадує о. Міхал Місяк із парафії у Лодзі. Духівник відвідав із колядою публічний дім, де молився та співав разом із жінками, що там працюють. Матеріал тележурналу «Czarno na białym» «TVN24».

Був панком і націоналістом. Вісім років тому став священиком.

Агентство сто метрів від костелу
«Коли я приходжу в нову парафію, я завжди розвідую територію. Розпитую бездомних, молодь в арках, на лавках, у парку, і вже через тиждень я більш-менш знаю, де продають наркотики, де є якийсь притон, а де публічний дім», – говорить о. Міхал Місяк, вікарій з парафії Переображення Господнього у Лодзі.

Публічний дім він бачить із вікон своєї квартири. Це всього за сто метрів від костелу. Священик стукав туди кілька разів, але лише одного січневого вечора одна із жінок відчинила. «Вони знали що таке коляда, оскільки були виховані в католицькій традиції. Лише запитали, чи я знаю, що там публічний дім», –  пригадує о. Міхал Місяк. Коли він підтвердив, жінка запросила його всередину.

«Вони були зворушені під час молитви, коли відчули, що Бог їх не засуджує, що він їх любить», – сказав священик. Крім розмов, вони разом колядували. Священик, як зазвичай буває під час колядування, отримав гроші. «Вони відчули, що належать до Церкви», – підкреслив він.

Дзвінки серед ночі
Вікарій лишив жінкам свій номер телефону, щоб вони могли подзвонити, «якщо відчуватимуть якісь труднощі, наприклад думки про самовбивство, тому що у них таке буває часто».

«І вони телефонують, дзвонять, часом будять о другій ночі, коли вже не мають сил нормально існувати, коли приходить депресія, ненависть до себе, ненависть до чоловіків, які туди приходять. Я молюся за них по телефону, втішаю і даю надію, запрошую у нове життя. Бог терплячий, я також» – говорить священик і підкреслює, що більшість цих жінок хотіли би залишити свою роботу.

Вуличний проповідник
Отець Міхал Місяк говорить називає себе вуличним проповідником. Він євангелізує там, де ніхто цього не робив. Він говорить, що Бог любить кожного. Засуджує гріх, але ніколи не людину.

Для молоді він також організував «христотеки», тобто вечірки без алкоголю, під час яких можна посповідатися. Він організував також молитви перед магазинами із дизайнерськими наркотиками. Часом священик також розмовляв із наркодилерами у клубах – за його словами, при ньому вони ніколи не продають.

Духівник пише наукову роботу про вуличну євангелізацію.

Джерело: www.tvn24.pl