Для католиків – це дні святості, життя, пам’яті та надії. У Католицькій церкві 1 листопада відзначають урочистість Усіх Святих, а наступного дня – поминання Усіх Вірних Померлих.
Традиція урочистості Усіх Святих сягає перших століть християнства. Від самого початку християни віддавали шану спочатку Богородиці, а згодом мученикам – тим, хто віддав життя за Христа. Переломний момент в історії цього свята стався в Римі, коли давній Пантеон, храм усіх поганських божеств, перетворили на церкву під покровительством Богородиці та Всіх Мучеників. Саме тоді почався культ усіх мучеників, а згодом і святих.
„Idąc na cmentarz warto zadać sobie pytanie, po co to robię? Czy chcę tylko wypełnić tradycję, spełnić jakiś obowiązek społeczny czy narodowy, spotkać się z rodziną, powspominać, tych którzy odeszli ...?”https://t.co/1f8oNzoLBe pic.twitter.com/ZWT0mHyIjl
— Dzieje.pl (@dziejepl) October 31, 2025
«Урочистість Усіх Святих має насамперед радісний характер, адже показує, що можна жити Євангелієм щодня, в кожному місці й у кожний час», ‒ розповів настоятель парафії Божого Милосердя в Ряшеві, отець Томаш Баць.
Наступного дня, 2 листопада, віряни відзначатимуть День Поминання Всіх Померлих. Це час молитви, який, як зазначає теолог, має глибокий літургійний вимір.
«Листопад у Католицькій церкві – місяць пам’яті про померлих. Ми згадуємо не лише близьких, але й національних героїв, забуті могили. Це час пам’яті, вдячності та надії, а також нагадування, що святість доступна кожному, а життя триває по той бік смерті», ‒ додав отець Томаш Баць.
Урочистість Усіх Святих була затверджена Папою Григорієм IV у 837 р., який переніс її на 1 листопада, хоч перші сліди культу всіх святих датуються VII–IX ст.
За традицією, у День Усіх Святих віряни масово відвідують цвинтарі, де поховані їхні рідні та близькі. Свічки, встановлені на могильних плитах у цей день, символізують надію та пам’ять про тих, хто пішов із життя.
