В Україні складно чесно вести бізнес, у тому числі й полякам. З’явився новий спосіб привласнення фірм злочинними групами.

Андрій Ситник, директор українського Антикорупційного бюро, у середу заявив: «Сьогодні у нас відбувається масове захоплення власності, для чого використовуються підробки записів у державних реєстрах. Дані власника усуваються із реєстру, а на їх місці з’являються дані іншої людини. Я матиму щодо цього зустріч із міністром юстиції, тому що це нова форма викрадання майна», – цитує Ситника агентство УНІАН.

Протягом 15 років в Україні було викрито 30 тис. випадків привласнення бізнесу силою та підступом на суму бл. 20 млрд доларів. Лише у 2016 р. до Міністерства юстиції надійшло більше 1000 скарг від підприємців, які втратили фірми та об’єкти нерухомості внаслідок діяльності злочинних груп. Більше половини скарг були визнані обґрунтованими. У листопаді набрали чинності норми, що ускладнюють привласнення чужого майна. Крадіжок стало менше, але вони досі є. У січні Антикорупційне бюро перевірило півсотні таких випадків.

Фальшиві записи у книгах та реєстрах були б неможливі без співпраці із чиновниками. Вона полягає на хабарях та інших формах корупції. Україна роками вважається найбільш корумпованою країною Європи. В останньому рейтингу «Transparency International» вона зайняла 131 місце зі 176 (вищий показник означає вищий рівень корупції, для порівняння Польща – 62-а). У 2011 р., коли президентом був Янукович, Україна була на 152 місці. Тоді корупція процвітала на усіх щаблях, від президента до водія.

Втеча Януковича та його поплічників наприкінці 2013 р. поклала край багатьом схемам. Під тиском таких організацій як МВФ, нова влада ввела антикорупційне законодавство, створила Антикорупційне бюро. Із Києвом співпрацюють експерти Американської торговельної палати.

Проте корупційні групи досі мають вигідні позиції у ключових фірмах. Із ними у державній залізничній компанії бореться з 2016 р. її керівник, поляк Войцех Бальчун та його, здебільшого польська, команда. Головним завданням є вивести залізницю із боргів, ліквідувати корупцію та впровадити у підприємстві міжнародні стандарти.

У грудні після перших суттєвих кадрових та організаційних змін, Бальчун отримував телефони із погрозами, а компанія стала ціллю хакерських атак. Із новим керівництвом, у 2016 р. вдалося отримати 303 млн гривень прибутку, порівняно із 15 млрд збитків попереднього року.

Цього року залізниця перейшла у бухгалтерії на міжнародні стандарти, що значно обмежить бухгалтерську «творчість». Бальчун анонсував на цей рік 15 млн гривень прибутку нетто.

Польського директора взяв під приціл український міністр інфраструктури Володимир Омелян. З самого початку він критично висловлювався про зміни на залізниці та залучення польських менеджерів. Його атаки активувалися, коли минулого тижня прем'єр Володимир Гройсман усунув міністра від нагляду за залізницею, перевівши підприємство у своє безпосереднє підпорядкування.

Цього тижня Омелян розкритикував план підняти у 2017 р. тариф на вантажні перевезення на 25 %. На його думку, це «політичне» рішення. Також він заявив, що Бальчун непрозоро керує компанією. Він натякнув, що український уряд може розірвати річний контракт із поляком передчасно. ЗМІ висувають різні версії щодо того, чиї інтереси представляє міністр інфраструктури.

Джерело: rp.pl