Польща і світ
Росія зможе переслідувати поляків за демонтаж радянських пам’ятників?

У Росії можуть прийняти закон, за яким Москва зможе притягувати до відповідальності польських посадовців за рішення про знесення радянських пам’ятників у Польщі.

Польські посадовці, котрі приймають рішення про демонтаж пам’ятників та кладовищ радянської армії, можуть бути притягнуті до відповідальності Росією.

Як пише портал onet.pl, це передбачає проєкт змін до російського кримінального кодексу, який розглядають у російській Державній думі. Оскільки проєкт вніс до парламенту Путін, його шанс на набуття чинності є майже певним.

Проєкт, який надійшов до Держдуми на початку березня і буде розглянутий ще цього місяця, передбачає, зокрема, покарання за «знищення об’єктів пам’яті, що увіковічують пам’ять захисників вітчизни, а також присвячених дням військової слави Росії та воєначальників». Кремлівський проєкт передбачає, що такі випадки будуть переслідуватися російським законодавством, незалежно від того, розташовані ці об’єкти на російській території чи ні.

Запропоновані Путіним положення передбачають за таке порушення покарання до 3 млн рублів або до 3 років позбавлення волі.

Це означає, що після набуття чинності цих положень російська прокуратура зможе переслідувати, наприклад, польських посадовців і польські державні та самоврядні установи, котрі приймають рішення про знесення, наприклад, пам’ятників подяки радянській армії. За словами посла РФ у Варшаві, у Польщі зникли приблизно 100 таких пам’ятників.

Притягнення до відповідальності, наприклад, польських або чеських (у російських ЗМІ триває розгорнута дискусія про знесення у Празі пам’ятника генералу Іванові Конєву, – ред.) посадовців не матиме практичних наслідків, позаяк ці країни не видадуть їх Росії. Однак особи, котрих розшукуватиме за такий «злочин» російська прокуратура, муситимуть оминати Росію та дружні їй країни, адже Росія напевно надсилатиме міжнародні ордери на їх арешт.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
У 87-му річницю початку Другої світової війни президент Кароль Навроцький і прем’єр-міністр Дональд Туск взяли участь в заходах біля Пам’ятника захисникам узбережжя на Вестерплатте.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Європейська комісія призупинила фінансову підтримку Венеційської бієнале після рішення організаторів запросити російських митців і відкрити російський павільйон.
Італія вирішила вислати з країни двох військових аташе з посольства Російської Федерації в Римі. Рішення ухвалили після розслідування прокуратури щодо можливої шпигунської діяльності дипломатів.
МОК вчора, 7 липня, тимчасово скасував заборону, накладену на Олімпійський комітет РФ, відкривши росіянам шлях до повернення на міжнародні змагання, зокрема на Олімпіаду в Лос-Анджелесі 2028 р.