Із 1 березня в Німеччині можуть легально працювати не тільки фахівці, а й робітники з України. Це великий виклик для польських роботодавців, які звикли латати українцями кадрові дефіцити.
Хоча економічні іммігранти з України, які працюють у кожній п’ятій польській компанії, цінують переваги Польщі – невеликий мовний бар’єр та географічну близькість – проте у відповідь на питання про бажану країну для еміграції вони найчастіше вказують Німеччину.
Цей результат опитування агентства з працевлаштування Personnel Service, проведеного наприкінці 2019 р., є ще одним приводом для занепокоєння польських роботодавців, у яких 1 березня з’явився дуже сильний конкурент у боротьбі за працівників з України – Німеччина. Вона має дуже спраглий ринок, адже кількість вакансій сягає, незважаючи на економічне сповільнення, 1,3 млн.
Крім того, конкуренція Німеччини стосуватиметься найбільш затребуваної сьогодні групи – кваліфікованих фахівців. Адже в першу чергу саме їх стосуватиметься нове міграційне законодавство, що зменшує перешкоди для працівників з-поза ЄС. Хоча деякі бар’єри залишаться, на чолі з вимогою володіння мовою та визнання кваліфікацій, здобутих у країні походження, відтік українців до Німеччини, може бути досить суттєвим. Більше того, на думку деяких компаній, вже видно його ознаки.
Кшиштоф Інглот, президент агентства Personnel Service, стверджує, що з моменту оприлюднення інформації про відкриття німецького ринку праці для професіоналів з-поза ЄС, видно було тривожну для польських компаній тенденцію: зросло бажання українців до виїздів у Німеччину. «Деякі з них поїхали туди нелегально, спокушені вищими заробітками. Ми вже помічаємо набагато меншу «пропозицію» працівників з України, зацікавлених роботою в Польщі. Видно, що працівники зі Сходу чекали на березень і можливість поїхати до Німеччини», – каже Інглот.
Як зазначає Цезарій Мацьолек, президент Progres, на сьогодні більшою проблемою для польських агентств працевлаштування є зменшенна на 30–40 % у лютому кількості пропозицій роботи для працівників зі Сходу порівняно з січнем цього року. «Через підвищення мінімальної заробітної плати, уповільнення економічного зростання та невизначеність, спричинену коронавірусом підприємці обережно планують працевлаштування працівників з України», – каже Мацьолек. За його словами, процедури та вимоги, яким повинні відповідати економічні іммігранти в Німеччині, досі стримують українців від масових поїздок у Німеччину.
З цією думкою погоджується віцепрезидент Польсько-української торгово-промислової палати Анджей Дрозд. Він нагадує, що послаблення німецьких норм не є настільки радикальним, щоби відбувся масовий відтік працівників з України. Згідно з останнім дослідженням установи, хоча 30 % українців, які працюють у Польщі, не виключають виїзду до Німеччини, лише 16 % думають про це серйозно. Їх відтік може стати для Польщі проблемою, якщо німецька влада розширить перелік бажаних професій, включивши пов’язані з харчовою промисловістю та будівництвом.
Настав час готуватися до посилення конкуренції, тим більше, що це стосується й інших країн регіону, які вже кілька років конкурують за українських працівників. Зараз Чехія, Словаччина та Угорщина можуть думати про додаткові стимули для іммігрантів зі Сходу.
Цезарій Мацьолек зазначає, що вже спостерігається помітне зростання зацікавленості кваліфікованих працівників з України поїздками на краще оплачувану роботу в Чехії. Тим більше, що привабливість роботи в Польщі зменшується адміністративними бар’єрами, зокрема тривалим очікуванням дозволів на роботу та проживання. Це не лише ускладнює кадрову політику польських компаній, але й відштовхує українців від тривалої роботи та проживання в Польщі. Згідно з опитуванням Personnel Service, лише 8 % іммігрантів з України хотіли би поселитися в Польщі назавжди. До рішення залишитися, окрім підвищення заробітної плати (38 % респондентів), їх би переконало спрощення процедури подання заяви на постійне проживання (31 %) та інших процедур (20 %).
Джерело: Rzeczpospolita
