НАТОскоп
План для східного флангу НАТО під загрозою. Ердоган: «Я розмовляв із Дудою»

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина виступатиме проти оборонного плану НАТО для країн Балтії та Польщі, якщо союзники з НАТО не визнають терористичними курдські угруповання, із якими бореться Анкара. Перед відльотом на саміт НАТО Ердоган повідомив, що спілкувався з президентом Анджеєм Дудою.

Перед вильотом до Лондона Реджеп Таїп Ердоган з’явився на пресконференції в Анкарі. Він повідомив, що спілкувався з президентом Анджеєм Дудою в понеділок. Президенти погодилися обговорити ці питання в Лондоні разом із лідерами країн Балтії.

«Ми будемо раді поговорити про ці проблеми разом», – сказав турецький президент, маючи на увазі оборонний план для східного флангу Альянсу.

Як повідомляє агентство Reuters, Ердоган заявив: «Якщо наші друзі з НАТО не визнають терористичними організаціями тих, кого ми (Туреччина, – ред.) вважаємо терористами, ми будемо проти будь-яких кроків у цьому напрямку».

Посилення східного флангу під загрозою?

Минулого вівторка Reuters повідомив, що Туреччина відмовляється підтримувати нові оборонні плани НАТО для Польщі та країн Балтії, поки Альянс не запропонує політичної підтримки в боротьбі з курдським ополченням YPG в Сирії. Агентство послалося на чотирьох високопоставлених представників НАТО.

Анкара повинна була доручити своєму представнику в НАТО не підписувати план допомоги Польщі та країнам Балтії.

Незручна позиція Туреччини перед ювілейним 70-м самітом НАТО є доказом глибокого розриву між Анкарою та Вашингтоном щодо турецького наступу на північному сході Сирії проти курдських сил.

Посилення оборони країн Балтії та Польщі у зв’язку з агресивною політикою Російської Федерації вимагає одноголосного схвалення всіх 29 держав-членів Атлантичного альянсу.

Делегації НАТО намагаються завоювати підтримку всіх членів. Без Анкари НАТО буде важко швидко посилити свої оборонні механізми для Центральної та Східної Європи.

«Зустрічі лідерів» НАТО в Лондоні

Лідери 29 країн-членів НАТО зустрічаються у вівторок та середу в Лондоні та Уотфорді поблизу Лондона з приводу 70-ї річниці Північноатлантичного альянсу. Однак, як для «найсильнішого військового союзу в історії», як часто називають НАТО, заходи радше скромні. Коментатори зазначають, що в офіційних документах не фігурує слово «саміт», а набагато скромніший термін «зустріч лідерів».

Крім того, зустріч буде досить короткою – вона розпочнеться у вівторок ввечері урочистою вечерею, яку дасть королева Єлизавета II у Букінгемському палаці, а наступного дня лідери країн-членів Альянсу зустрінуться в Уотфорді на приблизно тригодинне засідання.

На думку аналітиків, ніяких проривних декларацій не слід очікувати – лідери країн-членів повинні підтвердити свою прихильність до колективної оборони та затвердити вже узгоджені домовленості щодо нового розподілу фінансових тягарів, щоби США платили менше, а європейські члени – більше.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Марк Рютте вважає, що російська економіка зараз переживає скрутні часи, а українці діють ефективно.
На зустрічі міністрів оборони країн НАТО він закликав до перезавантаження Північноатлантичного альянсу, який мав би перетворитися на «НАТО 3.0», здатне відбити будь-яку загрозу.
У Варшаві наголошують, що цей проєкт має стратегічне значення для безпеки країни та розвитку польсько-американського оборонного партнерства.
Туреччина запровадила нічну заборону на відвідування окремих популярних пляжів на узбережжі Середземного моря.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.