Польща
Консульство Мельпомени

Колишній Будинок шведського моряка стане новим пунктом на культурній карті Гдині.

Моряки та офіцери закордонних кораблів, що прибували до Гдині в середині 30-х років минулого століття, не скаржилися на нудьгу: на них чекали більше 60 кулінарних і розважальних закладів – від елегантних ресторанів до портових притонів. Більшість із цих закладів містилися в чорному списку поліції, який відкривала легендарна кнайпа Ігнатія Пйонтка на Кашубській площі, де часто починалися справжні вуличні битви між «кундлями», тобто портовими злодіями та закордонними екіпажами, переважно войовничими фінами та шведами. Однак шведські моряки могли, якщо хотіли, провести час у Гдині більш спокійно та вишукано.

Альтернативою кнайпи Пйонтка був Дім шведського моряка, організований шведською лютеранською церквою, що займалася духовною та матеріальною опікою прихожан, які перебували за кордоном. Його історичний будинок між портом і середмістям після ремонту та перебудови стане новим приміщенням популярного, особливо серед театралів, Центру культури в Гдині.

Ідея допомоги шведам, що перебували за кордоном, виникла майже чотири століття тому, але у повній мірі матеріалізувалася 150 років тому, коли релігійна організація SKUT (Svenska Kyrka Utomland) почала будувати у більших портах, де зупинялися шведські кораблі, костели, разом із якими облаштовувала кухні та притулки. У Гдині ділянку площею 1000 кв. м на будівництво шведського дому безкоштовно надала Морська адміністрація. Гроші на спорудження отримали, зокрема, завдяки спеціальному збору коштів, який проводили в усіх святинях Швеції.

Будинок на вул. Яна з Кельна, 25, зведений за проектом Станіслава Плоского, вже 30 років зареєстрований як пам’ятка архітектури. Його зараховують до перлин гданського модернізму. Ця будівля є прикладом пізнього, так званого експресивного, функціоналізму. Верхній поверх фасаду із помітним здалека написом «Svenska Sjömanskyrkan», облицьований червоною цеглою, підіймається над дещо заглибленим, порівняно із вулицею, цоколем із сірих кам’яних плит. Крізь високі вікна, обрамлені вертикальними кам’яними виступами, світло потрапляло до каплиці приблизно на 400 осіб, яка використовувалася також як зал для зустрічей. У репрезентативній частині будинку, прикрашеній фресками Вітольда Марса та Станіслава Тейссейра, розташовувалися кабінети шведського консульства, у бічному крилі – готельні кімнати.

Будинок і костел офіційно відкрили у 1936 р. Службу відправив архієпископ Уппсали. Вже наступного року центр відвідали більше 27 тис. шведських моряків. Це поставило Гдиню на перше місце серед будинків SKUT у світі. Зокрема, місто випередило Лондон із 20 тис. відвідувачів. Перед Другою світовою війною до Гдині заходили протягом року сотні невеликих шведських балкерів із залізною рудою з Кіруни, які, повертаючись до скандинавських портів, перевозили сілезьке вугілля. Сьогодні кораблі під шведськими прапорами – це, здебільшого, нечисельні контейнеровози, які затримуються у порту лише на кілька годин.

Будинок шведського моряка, який мешканці Гдині пам’ятають передусім як консульство Шведського королівства та місце розподілу закордонної гуманітарної допомоги у складні для поляків часи, опустів. У 2015 р. його викупило місто – за 2,9 млн злотих. Концепція відновлення та перебудови будинку, загальною площею майже 1,2 тис. кв. м, яка зародилася у гданській майстерні «Arsa Bomerski i Partnerzy», передбачає перебудову колишньої каплиці у багатофункціональний зал для концертів, вистав і конференцій. На першому поверсі хол консульства перетвориться на сполучену із бібліотекою арт-кав’ярню – місце поетичних вечорів, зустрічей із авторами, дебатів чи спокійного читання. У внутрішньому дворі буде створено сучасне патіо, де організовуватимуться виставки та камерні концерти. Загальна вартість інвестиції складатиме 10,2 млн злотих, зокрема 4 млн становитиме фінансування ЄС із коштів Регіональної операційної програми Поморського воєводства.

Для гдинського Центру культури запланований на 2018 р. переїзд із тісних приміщень до репрезентативної та функціональної будівлі під назвою Консульство культури – це великий шанс. Центр зосереджується на підтримці та організації професійних, аматорських театральних заходів і культурній освіті.

Його найвідоміший проект – «Сцена SAM», на якій представляють спектаклі студентів і випускників вищих навчальних закладів та їхніх учителів: професійних акторів, відомих режисерів і сценографів. Головною лінією діяльності Консульства культури, згідно із традицією місця, буде розвиток зв’язків зі скандинавською культурою.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.