Польща та Україна
Голова ІНП Польщі: «Розмови з Україною у справі місць пам’яті марні»

Ярослав Шарек чекає на політичну підтримку МЗС Польщі у справі польських місць пам’яті в Україні.

 «Сподіваємося на політичну підтримку Міністерства закордонних справ у питанні місць пам’яті в Україні, досі проведені перемовини, попри нашу добру волю, були марними», – заявив у понеділок, 26 червня, голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек.

У заяві після підписання угоди з дипломатичним відомством Польщі про популяризацію та поширення найновішої історії Польщі та діяльність для увіковічення польського політичного здобутку Шарек звернув увагу на те, що проведені ІНП Польщі перемовини з українською стороною про місця пам’яті, «попри нашу (Польщі – ред.) добру волю, виявилися повністю безуспішними». «Ми сподіваємося на політичну підтримку МЗС», – зазначив він.

Як додав голова ІНП, Польща має вшановувати своїх загиблих в Україні. За його словами, це стосується не тільки жертв, як висловився, «геноциду» на Волині, а й тих, хто загинув у 1939 р., після 17 вересня, та спільної боротьби поляків та українців із більшовизмом у 1920 р.»

«На жаль, українська держава, попри те, що її влада, представники МЗС, із якими я зустрічався, заявили про повну підтримку у цій справі, однак усе блокується на нижчому рівні», – сказав Шарек.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ПІДПИШЕ УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ З МЗС ПОЛЬЩІ
УКРАЇНА НЕ ДОЗВОЛЯЄ ІНП ПОЛЬЩІ ПРОВОДИТИ ПОШУКУ ВБИТИХ ПОЛЯКІВ
МАРЕК КОЗУБАЛ: «ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СПІР ПРО ПАМ’ЯТНИКИ»
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ХОЧЕ ПРИЗУПИНИТИ ЛЕГАЛІЗАЦІЮ ПОЛЬСЬКИХ ПАМ’ЯТНИКІВ

Голова ІНП прокоментував також відносини з Україною у справах, пов’язаних з історичною пам’яттю, також під час свого пізнішого брифінгу в МЗС Польщі. Він зазначив, що «Інститут вже багато років дуже активно співпрацює з українськими ученими, архівістами».

«Результатом цієї співпраці є багато томів архівних джерел, виданих спільно від 2010 року польською та українською мовами. Ця співпраця продовжується», – додав Шарек. Він відзначив, що проблеми виникають у питаннях увіковічення та пошуку могил поляків, котрі загинули під час Другої світової війни на терені України, а також ініціатив, що стосуються вшанування військового союзу Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри 1920 року.

«Ми хотіли підготувати такий список з нашої сторони, запропонувати також українській стороні спірні пункти, аби обговорити їх, аби не було так, що якийсь інцидент, чи гостре висловлювання з однієї сторони, чи з іншої, блокує усю нашу роботу. А ситуація нині виглядає так, що нас, практично, не впустили в Україну», – сказав голова Інституту нацпам’яті Польщі.

Після демонтажу у квітні 2017 року пам’ятника УПА у Грушовичах Підкарпатського воєводства польськими націоналістами та місцевими жителями пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі, були призупинені українською стороною. Рішення про зупинку легалізації польських місць пам’яті та пошукових робіт ІНП на терені України було підтримано минулого тижня під час польсько-українських перемовин робочої групи у Львові. Умовою зміни позиції влади України є, зокрема, відкриття у первинному вигляді збудованого в 1994 році пам’ятника. Проте, на думку Міністерства культури Польщі, український пам’ятник збудовано з порушення діючого у Польщі законодавства.

Після інциденту у Грушовичах українське дипломатичне відомство заявило, що у зв’язку з ним необхідно затіснити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом та чинними двосторонніми угодами.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Голова Інституту національної пам’яті РП Кароль Навроцький пояснив, що в країні триває процес декомунізації публічного простору.
Освітній ролик «1941: війна двох тоталітарних режимів» українською та російською мовами з’явився вчора на каналі YouTube ІПН.  Публікація відеозапису цими мовами пов’язана з 81-ю річницею початку війни Німеччини проти СРСР.
Бюро пошуків та ідентифікації планує пошуково-ексгумаційні роботи майже в 50 місцях у Польщі та за кордоном. Торік вдалося знайти та ексгумувати останки майже 200 жертв тоталітарних режимів.
За оцінкою Інституту національної пам’яті, рішення Верховного суду РФ – це повернення до найчорніших часів сталінізму.
40 років тому ФК «Ліверпуль» завоював Кубок Європи, утворився музичний гурт Metallica, а Роберт Де Ніро отримав «Оскар» за роль боксера Джейка Ламотти, зіграну в фільмі «Скажений бик». У Польщі 1981 р. ознаменовано іншою подією – комуністичний режим оголосив війну власному народу.
У зв’язку з 37-ю річницею смерті блаженного отця Єжи Попелушка в Жолібожі (район Варшави, – перекл.) відкрили пленарну виставку «Декалог отця Єжи», в рамках якої були показані найважливіші цінності, якими керувався у своєму житті незламний священник.
Польський Інститут національної пам’яті встановив, що британський агент провів у Польській Народній Республіці рік і ним жваво цікавилася контррозвідка.
Долі представників польських еліт, духовенства, викладачів і науковців, які після 1945 р. залишилися на Кресах, представляє нова публікація Інституту національної пам’яті «Ті, що залишилися на Сході. Словник польської інтелігенції в СРСР 1945–1991». Серед авторів біографічний статей – ув’язнений у Білорусі Анджей Почобут.
Цю відзнаку отримали люди, які протистояли комуністичній диктатурі і діяли заради повернення незалежності та суверенітету Польщі.