Долі представників польських еліт, духовенства, викладачів і науковців, які після 1945 р. залишилися на Кресах, представляє нова публікація Інституту національної пам’яті «Ті, що залишилися на Сході. Словник польської інтелігенції в СРСР 1945–1991». Серед авторів біографічний статей – ув’язнений у Білорусі Анджей Почобут.

Ознайомитися з першим із запланованих чотирьох томів словника заохотили в середу, 23 червня, у Варшаві голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек і редактор видання Адам Хлебович, який керує роботою Бюро національної освіти ІНП.

«Ця книжка – це понад 80 біографічних нарисів наших співвітчизників, розсіяних від цих близьких Кресів (від Гродно, Вільнюса, Львова) до далеких Кресів (Києва, Бобруйська), а також територіями Радянського Союзу, включно з польською громадою в Петербурзі, поляками в глибині Радянського Союзу, в Казахстані», – сказав Шарек, звернувши увагу, що описані в публікації поляки, які після Другої світової війни залишилися в СРСР, були вірними спадщині польської культури.

«Це надзвичайне свідчення людей, які десятки років демонстрували героїзм, перебуваючи на цих останніх аванпостах, часто на самоті, часто під тиском репресій, але вони продовжували стояти», – додав очільник ІНП, підкресливши, що опір поляків, які дочекалися в колишньому СРСР падіння комунізму, не був даремним.

Також Шарек нагадав, що серед авторів біграфічних нарисів є також Анджей Почобут, журналіст і діяч Союзу поляків у Білорусі, якого зараз утримують у СІЗО біля Мінська за «підбурювання до ненависті на національному ґрунті» та «реабілітацію нацизму».

«Зараз він ув’язнений білоруською владою, але такою була доля наших співвітчизників на Сході, саме так польськість на Сході, на Кресах багато віків, а під комуністичним режимом особливим чином, гартувалася, витримувала випробування, за неї дорого платили. Саме про людей, які цю ціну вірності заплатили, ця книга», – сказав голова Інституту національної пам’яті.

Розповідаючи про початок роботи над новим словником, Адам Хлебович підкреслив потребу вшанувати пам’ять тих представників польських еліт на Сході, які до цієї пори не були вшановані не лише пам’ятниками чи меморіальними таблицями, а й невеликими публікаціями.

«Можна поставити питання: що польський інтелігент, що польський науковець міг робити в Радянському Союзі? Ця публікація показує, що, по-перше, не всі виїхали, по-друге, були ті, хто всупереч усьому, всупереч будь-якій надії (...) вирішив тікати», – зазначив очільник Бюро національної освіти ІНП.

Словник, авторами якого є в основному дослідники з-поза ІНП, представляє «священників, викладачів, науковців та інших представників польських еліт, які після 1945 р. залишилися на території СРСР». «Одні не хотіли, а інші не могли поселитися в повоєнній Польщі. Вони взялися за місію протистояння радянізації, порятунку мови, культури, збереження віри. Вони не шукали почестей, на розраховували на ордени чи схвальні висловлювання. Як солдати на втрачених плацдармах вони несли службу, незважаючи на її драматичні наслідки: тюрми, радянські табори, репресії», – повідомляє ІНП.