Польща і світ
Російські хакери тримають Польщу під прицілом

Польща – серед 20 країн, найбільш уразливих до кібератак. Особливу активність проявляють російські хакери. Це наслідки конфлікту в Україні.

Майже за кожною другою хакерською атакою стояти групи, які підтримуються урядами держав, зацікавлені у крадіжці конфіденційних даних, важливих із геополітичного погляду. Це останні дані фірм «Thales» та «Verint».

Обидві компанії провели детальне дослідження кібератак, скоєних минулого року. Згідно з результатами, Польща виявилася однією з ключових цілей нападників.

Гібридна війна

Звіт «The CyberThreat Handbook», який видання «Rzeczpospolita» опублікувало першим, не залишає сумнівів – кіберзлочинці атакують передусім лідерів економіки. У так званому списку топ-цілей – 12 держав із найвищим ВВП, включаючи США, Китай, Велику Британію, Німеччину, Францію та Японію. Але аналітики вказують, що у верхній частині списку опинилися також країни, важливі з погляду геополітики та економіки, зокрема Польща (разом з Південною Кореєю, Україною та Ізраїлем).

«Польща зайняла 20-те місце в рейтингу країн, найбільш уразливих до кібератак», – пояснює Анджей Бартосевич, директор з продажів та розвитку бізнесу у сфері кібербезпеки в «Thales Polska».

Згідно з дослідженнями, атаки в основному мають російське походження. Часто вони є наслідком конфлікту в Україні. Найактивнішою групою в Польщі є «Black Energy», пов’язана з російською військовою розвідкою. Минулого року вона атакувала енергетичні та транспортні компанії в Україні та Польщі.

Як пояснює Бартосевич, хакери найчастіше націлюються саме на енергетику та транспорт, а також державну адміністрацію та фінансовий сектор. Це стосується, зокрема, критичної інфраструктури – енергетичних мереж та залізничних ліній. Не завжди мета – паралізувати їхню роботу. «Як правило, атаки обмежуються збором інформації та проникненням у мережу. Накопичений потенціал у майбутньому може бути використаний у рамках гібридної війни», – пояснює Бартосевич.

За атаками не завжди стоїть геополітика. За даними «Thales», за 26 % хакерських груп стоять «хактивісти», які керуються ідеологією. Ще 20 % – це «звичайні» інтернет-злочинці. 5 % – це кібертерористи.

Фірми беззахисні

Реально оцінити масштаб кібератак дуже важко. Аналітики «Kaspersky Lab» підкреслюють, що дві третини підприємств не повідомляють про інциденти з безпекою. А їх може бути багато. Як зазначив Даріуш Ємєльняк, експерт з управління мережевим суспільством в Академії імені Леона Козьмінського, більшість компаній абсолютно непідготовлені навіть до найпростіших кібератак. «А від наймасштабніших не захищені навіть ІТ-гіганти», – пояснює Ємєльняк.

Він додає, що з відповідними витратами та підходом майже будь-яку структуру можна зламати. «Зрештою, найчастіше слабкою ланкою є люди, а не технологія», – стверджує Ємєльняк.

Експерт підкреслює, що Польща, безсумнівно, не належить до лідерів кібербезпеки. «Хоча в Польщі одні з найкращих програмістів у світі, але щороку кілька елітних університетів випускає лише дрібку спеціалістів порівняно з іншими країнами», – зазначає співрозмовник видання.

За даними CSIS (Center for Strategic and International Studies), сьогодні 82 % компаній визнають, що мають проблеми з дефіцитом фахівців. Але індивідуальні користувачі інтернету також можуть бути під загрозою. Найпопулярніша атака – це вимагання викупу в обмін на повернення даних користувачів.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Супутникові антени на дахах віденських будівель, що належать Росії, можуть бути для Москви ключовим інструментом шпигування за Заходом.
Росія створила елітний підрозділ спецслужб, що складається з хакерів, снайперів і шпигунів. Їхнім завданням стала ліквідація противників Путіна.
Учора Посольство РФ у Варшаві надіслало ноту протесту польській владі у зв’язку з інцидентом, який стався на цвинтарі радянських солдатів у Гданську.
За словами угорського журналіста-розслідувача, Кремль створив спеціальну групу, завданням якої є втручання у квітневі парламентські вибори в Угорщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Очільник Кремля підписав указ, яким призначив Георгія Міхна новим послом Росії в Польщі. Дипломат замінить відкликаного в грудні Сергєя Андрєєва.
Європейський Союз скоротив чисельність місії Росії при ЄС до 40 осіб у рамках санкційного тиску.
Речниця російського МЗС прокоментувала рішення Польщі та кількох інших держав бойкотувати церемонію відкриття Паралімпійських ігор.
Рівень заощаджень, який показує, яка частина доходів домогосподарств не була витрачена на поточні потреби, знову зріс. Такі висновки зробив Польський економічний інститут.