Польща
77 % поляків заявляють, що візьмуть участь у виборах

На запитання, чи маєте намір взяти участь у виборах до Сейму та Сенату, які відбудуться 13 жовтня, 77 % респондентів, опитаних «SW Research» на замовлення видання «Rzeczpospolita», відповіли «так» або «скоріше так».

Відповідь «так, я обов’язково візьму в них участь» дали 57,5 % респондентів.

У свою чергу, 19,5 % респондентів відповіли «так, я скоріше візьму в них участь».

Лише 3,5 % респондентів заявили, що точно не братимуть участі у виборах.

«Швидше за все я не візьму участі у виборах» відповіли 7,1 % респондентів.

12,4 % учасників опитування ще не прийняли рішення про участь у виборах.

На парламентських виборах 2015 р. явка склала 50,92 %. Після 1989 р. явка на парламентських виборах у Польщі ніколи не перевищувала 70 %. Найвищою вона була на виборах 4 червня 1989 р., коли проголосували 62,70 % осіб із правом голосу.

Жінки (59 %) трохи частіше, ніж чоловіки (56 %) заявляють, що обов’язково візьмуть участь у виборах. Відсоток людей, які обов’язково проголосують, зростає з віком (44 % серед людей до 24 років, 67 % серед респондентів від 50 років) та рівнем освіти (45 % серед осіб із початковою/неповною середньою освітою, 59 % – з вищою освітою). Осіб, які сказали, що точно голосуватимуть, найбільше серед тих, хто заробляє понад 5 тис. злотих на місяць (65 %), та серед жителів міст із населенням від 20 до 99 тис. мешканців (68 %).

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
Сенат Польщі одноголосно ухвалив резолюцію про протидію проявам ворожнечі, у якій засудив ксенофобію, расизм, мову ненависті та насильство.
Річниця початку Варшавського повстання й надалі залишатиметься державним святом, однак не стане офіційним неробочим днем.
Дедалі більше поляків негативно оцінюють ситуацію в країні. У першій половині липня 50 % учасників опитування заявили, що справи рухаються в неправильному напрямку. Це на 2 % більше, ніж у червні.
У Сеймі триває підготовка постанови щодо вшанування жертв Волинської трагедії.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
Документ передбачає спільні дії у протидії злочинам, пошуку підозрюваних та обмін інформацією між правоохоронними органами двох країн.
Одна з трьох партій у новому угорському парламенті, ультраправа «Наша Батьківщина», оскаржує результати виборів. Її активісти стверджують, що їх дискримінувала платформа соціальних мереж.
Опозиційна партія «Тиса» під керівництвом Петера Мадяра виграла недільні парламентські вибори в Угорщині, усунувши від влади «Фідес» Віктора Орбана після 16 років правління.