Польща та Україна
Знайдено неопублікований вірш Юліуша Словацького

У 210-ту річницю народження Юліуша Словацького газета «Rzeczpospolita» вперше повністю опублікувала невідомий досі вірш видатного польського поета-романтика, автора драми «Кордіан», духовного вчителя Юзефа Пілсудського і покоління Кшиштофа Каміля Бачинського.

Поет написав вірш «Кладовище Пер-Лашез» французькою мовою для пам’ятного альбому однієї парижанки. Оригінал було втрачено, про нього було відомо з листів до матері поета, Саломеї. У них збереглася друга частина твору, яку переклав Леопольд Стафф.

Віднайдений недавно альбом придбала Національна бібліотека, а Єжи Радзівіловіч, актор Національного театру, відомий своїми перекладами п’єс Мольєра, переклав текст польською.

Словацький не перестає надихати сучасних поетів і митців на дискусію про складну історію і сучасність Польщі.

Кладовище Пер-Лашез (фрагмент)
Cmentarz Pere-Lachaise (fragment)

Tu brzeg; morze żyjących tu już tylko pianę
Niesie – i składa – gniewne w skonania godzinie.
Tu przychodzę posiedzieć sam, gdy mgła spowinie
Ciemne, smętne cyprysy wiatrem kołysane.
Tu miasto, gdzie gniew niebios pałace wciąż wznosi
Na pomieszkanie dla tych, których dżuma skosi.
Lubię patrzeć, gdy stanie widnokrąg w czerwieni,
Na blady na nim zarys Paryża spowity
W opalone opary, na wież jego szczyty
Tarcze słońca plamiące, na grę światłocieni
I złote na nim blaski, nim w mroku utoną
Tam, kiedy zmierzch ciemniejszą opada zasłoną,
Gdzie się w niebo przeźrocze dźwigają ponuro
Pałace, wieńcząc czoła lazurową chmurą,
Gdzie się wierzby płaczące chylą ku Sekwanie,
Tam się kościół prastary wznosi nad wodami
Łowiąc błękit niebieski w sklepień żebrowanie;
Gdy czerń jego gotyckich pociętych blankami
Filarów mgieł oparem jawi się owiana,
Rzec by można, że mara, duch, zjawa z Osjana,
Widmo damy sprzed wieków wśród cisów półśpiące,
Wiatrom wieczoru czoło w woalu koronce
Podając, zamyślone rzuca nam spojrzenie.

—19 sierpnia 1832, tłum. Jerzy Radziwiłowicz

Від редакції МІ: Юліуш Словацький – великий польський поет і драматург. Народився 4 вересня 1809 р. у Кременці на Тернопільщині. Вважається разом із Адамом Міцкевичем і Зигмунтом Красінським одним із трьох національних поетів-пророків польської літератури. У Кременці діє меморіальний музей поета.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
Майже 100 безкоштовних заходів, концерти відомих виконавців, прогулянки затишними куточками Старого міста, майстеркласи, вистави та спортивні атракції – такий вікенд чекає на мешканців і туристів у Варшаві.
Премія названа на честь Ришарда Капусцінського, який був репортером, публіцистом і закордонним кореспондентом Польського пресового агентства.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України творчість Бруно Шульца стала сприйматися українськими читачами інакше.
Виступ керівника польського посольства в Україні Пьотра Лукасевича на Волині викликав значний резонанс, а на дипломата обрушилася хвиля критики. На його захист став міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський.
«Бої без правил» ‒ це двомовна збірка поезії Сергія Жадана, видана видавництвом Warsztaty Kultury в Любліні.
23 червня 2016 р. британці на референдумі ухвалили рішення про вихід Великої Британії з Європейського Союзу.
Лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук бере участь у фестивалі «Книжковий Арсенал», де наголосила на важливості культури й літератури під час війни.
Йому виповнилося 100 років і він досі працює. Найстаріший професійно активний поляк ‒ мешканець Познані.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.