Польща та Україна
Голова МЗС Польщі: Отримуємо «позитивні сигнали» з України у справі ексгумацій

За словами Яцек Чапутовича, шанс на зміну української позиції у справі заборони на ексгумації польських жертв дає майбутній візит до Польщі нового президента України

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович сказав, що важко собі уявити, аби Росія перешкоджала приїзду Анджея Дуди на урочисті заходи до 10 роковин Смоленської катастрофи наступного року. «Я не уявляю собі, аби Росія заблокувала приїзд очільника держави до Смоленська», – наголосив він у розмові з «Rzeczpospolita».

На запитання про можливий візит Владіміра Путіна на урочистості, пов’язані із 75-річчям визволення колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау, він сказав, що не знає, хто увійде у склад російської делегації, а організатором та господарем заходів буде Музей в Освєнцімі.

Яцек Чапутович прокоментував також польсько-російські відносини. Міністр сказав, що не хоче, аби Польща вважалася найбільшим ворогом Росії, але позитивному прориву перешкоджає політика Росії. На його думку, перешкодами є дії Москви в Україні, переслідування політичної опозиції та недотримання положень Договору про ядерну зброю середньої дальності (INF). Проблемою є теж питанння уламків Ту-154М, які досі знаходяться на території Росії. Міністр сказав, що у цьому питання «маємо блокаду».

Під час першої за попередні п’ять років зустрічі міністрів закордонних справ Польщі та Росії, що відбулася 17 травня у Гельсінкі, Яцек Чапутович та Сергій Лавров погодилися, що обом сторонам важливо гарантувати рівний доступ до уламків машини.

Яцек Чапутович сказав теж, що Польща отримує «позитивні сигнали» з України у справі скасування заборони ексгумацій жертв Волинської трагедії, введеної два роки тому Інститутом національної пам’яті України. На погляд очільника польської дипломатії, шанс на зміну української позиції у цій справі дає запланований, з нагоди роковин початку Другої світової війни, візит президента України до Польщі.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
У колишньому селі Острівки на Волині під час пошукових робіт натрапили на залишки фундаменту школи, біля якої, за свідченнями очевидців, повинна розташовуватися братська могила поляків, убитих у 1943 р. загонами ОУН-УПА.
Учора, під час першого дня пошукових робіт в Острівках і Волі-Островецькій, експерти Інституту національної пам’яті Польщі виявили нове поховання жертв подій 1943 р.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш та президент Холма Якуб Банашек підписали лист про наміри щодо створення Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.
Щоб виконати формальні процедури, польська сторона подасть клопотання про ексгумацію окремих останків і подальші пошуки братської могили.