Польща
Що роблять поляки, отримавши забагато решти на касі?

Третина поляків не бачить нічого поганого у використанні помилки касира, який дав завелику решту, згідно з результатами дослідження «Фінансова моральність поляків», опублікованими в четвер, 8 серпня. За три роки відсоток людей, готових промовчати про таку ситуацію, збільшився на дві третини.

«Фінансова моральність поляків залишає бажати кращого, – читаємо в коментарі до результатів дослідження. – Для майже третини поляків відповідь на запитання, «чи можна виправдати клієнта, який не скаже касирові, який себе обрахує», звучить «так». Це означає, що 32 % поляків не бачать нічого поганого у використанні чужої неуважності.

На думку 3,6 % респондентів опитування «Фінансова моральність поляків», проведеного на замовлення Конференції фінансових підприємств у Польщі у співпраці з Інститутом філософії та соціології Польської академії наук та у партнерстві з «BIG InfoMonitor», таку поведінку можна виправдати завжди.

Майже дві третини тих, хто готовий виправдати відсутність реакції на помилку касира, кажуть, що на ринку потрібно платити за наслідки власних помилок. «Іншими словами, потрібно скористатися можливістю, яка виникла під час транзакції, натомість інша сторона угоди повинна бути професійною і прийняти наслідки своїх помилок. Понад 23 % людей вказують на користь, яку така поведінка може принести, а більше 11 % вважають таку поведінку суспільно прийнятною», – зазначають автори дослідження.

Вони додають, що, хоча більшість не знаходить виправдань для використання помилки продавця, це не означає, що поляки мають підстави бути задоволеними. Порівняно з результатами опитування, проведеного у 2016 р., відсоток людей, які схвалюють «можливість скористатися нагодою», збільшився на 12,6 % – з 19,4 до 32 %.

Що впливає на моральність поляків

Дослідження показує, що статистично найменший опір перед присвоєнням помилково отриманої решти мають молоді чоловіки з невеликих населених пунктів. Найбільша згода на таку поведінку панує серед людей у віці 18–29 років. Майже половина із них готові виправдати описаний вчинок. Найчесніші люди від 50 років. Чотири п’ятих із них вважають, що помилку варто з’ясувати. 

Відповіді респондентів також різняться залежно від їх статі. «Жінки набагато категоричніші за чоловіків. Серед них на 8 % більше таких, які ніколи б не схвалили нечесної поведінки», – зазначають автори.

Найбільш чесні з продавцями (74,7 %) люди з міст із населенням від 20 тис. до 100 тис жителів. У свою чергу, у населених пунктах із населенням до 20 тис. цей відсоток найменший і становить 64,9 %. Хоча він не надто відрізняється від середнього показника (68 %).

Автори дослідження відзначають, що більше значення має рівень освіти. «Значно частіше використання помилки касира схвалюють люди з незакінченою середньою освітою. Відмінність від групи з вищою освітою становить цілих 15 %. Багато залежить також від рівня доходів на одного члена домогосподарства. Цікаво, що найбагатші – найбільш поблажливі. У прийнятті моральних рішень освіта не йде рука об руку із рівнем заробітків», – пишуть автори дослідження.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
За даними дослідження, проведеного платформою PayPo, поляки підходять до великодніх витрат обережно.
Напружена ситуація на Близькому Сході призводить до того, що багато поляків побоюються значного подорожчання в магазинах.
Поляки назвали продукти, які вони мають намір шукати цього року в рекламних буклетах перед Великоднем. Виявилося, що лідером стали зовсім не яйця.
Протягом останніх місяців підвищення цін у магазинах утримувалося на стабільному рівні, хоч і перевищувало показник індексу споживчих цін. У лютому щоденні покупки подорожчали на 3,8 % у річному вимірі.
Рада Варшави ухвалила рішення запровадити нічну заборону продажу алкоголю в усьому місті.
Дедалі більше польських домогосподарств обмежують алкоголь і зменшують кількість цукру в щоденному раціоні. Зміни вже видно в ринкових даних.
Польська торгівля з Україною зростає, особливо з боку експорту.
Рівень заощаджень, який показує, яка частина доходів домогосподарств не була витрачена на поточні потреби, знову зріс. Такі висновки зробив Польський економічний інститут.
Німецьке Міністерство внутрішніх справ повідомило, що до кінця січня цього року з країни виїхали близько 470 тис. українців.