Польща та Україна
Яцек Чапутович: «Нормандський формат не дав результатів»

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович під час зустрічі на тему серпневого головування Польщі у Раді Безпеки ООН сказав, що 16 жовтня буде прийнято рішення у справі вибору Польщі до Ради прав людини на 2020–2022 роки.

«Цінності, які ми хочемо захищати у Раді прав людини ООН, – це піклування про права маргіналізованих осіб, особливо дітей та осіб з інвалідністю у збройних конфліктах, релігійних меншин, а також зміцнення громадянського суспільства», – сказав очільник польської дипломатії журналістам.

Яцек Чапутович, говорячи про головування Польщі в РБ ООН, назвав декілька пріоритетів для Варшави: зміцнення ролі міжнародного права, захист цивільного населення у збройних конфліктах та безпека у сусідніх країнах.

Міністр закордонних справ сказав, що Польща знову планує нагадати у серпні про чергові роковини російської агресії в Грузії. Серед пріоритетів Польщі в РБ ООН Чапутович назвав теж безпеку в Україні.

«Маємо певну динаміку політичного процесу в Україні. Ми підтримуємо дії президента Зеленського і його партії з метою реформи держави та гарантування миру», – заявив він.

Очільник польської дипломатії зазначив, що Польща в РБ ООН висувала конкретні рішення у справі України, зокрема пропонувала призначити спеціального представника генерального секретаря ООН з питань України. «Однак поки це не було прийнято, але обговорення триває. Українська влада була вдячна за цю пропозицію», – додав він.

«Ми повинні постійно думати про організацію, яка могла би продовжувати займатися врегулюванням цього конфлікту. На наш погляд, нормандський формат не дав задовільних результатів. Росія не виконує мінські угоди. Можливо, варто розглянути пропозицію президента України, аби розширити нормандський формат, наприклад, на США і Велику Британію. Можливо, це добре рішення, адже ми нині бачимо блокаду та відсутність перспективи», – зауважив Чапутович.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Естонія разом із вісьмома партнерами з Євросоюзу звернулася до Європейської комісії із закликом виключити МОК та інші спортивні федерації з програм фінансової підтримки ЄС.
Європейська комісія призупинила фінансову підтримку Венеційської бієнале після рішення організаторів запросити російських митців і відкрити російський павільйон.