Про плани розвитку атомної енергетики в Польщі розповів уповноважений уряду в справах стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотр Наїмський.

У проекті енергетичної стратегії, опрацьованому Міністерством енергетики, записано необхідність створення в Польщі ядерної електростанції. Цими днями уповноважений польського уряду в справах стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотр Наїмський заявив, що до 2040 р. в Польщі повинно бути принаймні 6 ядерних реакторів, які забезпечать щонайменше 20 % електроенергії країни. Ця декларація прозвучала на програмному з’їзді партії «Право і справедливість» у Катовіце.

Це буде більше, ніж одна електростанція, так сказано в плані. Але дозвольте два слова про стратегію. У нас така ситуація, що ми хочемо зберегти в Польщі виробництво енергії з вугілля. Я сказав у Катовіце «вугілля плюс», маючи на увазі «вугілля плюс інші джерела», адже, якщо ми хочемо зберегти вугілля, нам потрібні електростанції з нульовими викидами вуглекислого газу. До них належать відновлювані джерела, тобто вітрові турбіни, зокрема в морі. Також це атомні електростанції. І якщо ми хочемо виконати стандарти викидів вуглекислого газу, що діють у ЄС, то частку викидів з вугілля необхідно врівноважити виробництвом енергії з нульовими викидами. Тому в проекті енергетичної стратегії враховано необхідність створення сектора атомної енергетики. Це 6 реакторів, передбачених у 20-річному плані. Вони вироблятимуть до шести гігават електроенергії. У 2040–2045 рр. вони забезпечать приблизно 20 % електроенергії Польщі.

За словами Пйотра Наїмського, усе вказує на те, що потрібно спорудити більше, ніж одну атомну електростанцію.

Тепер це ще обговорюється і вирішується, але більше, ніж одна. Певно, дві-три – побачимо. Створення першої АЕС ми плануємо на 2033 р. і, найімовірніше, це буде на узбережжі Балтійського моря.

Існує ймовірність, що АЕС будуватимуть за американською технологією. Це одна з тем, якої стосуються переговори зі США.

Зараз ми не приймаємо остаточного рішення, але знаємо, яку модель хочемо мати в Польщі. Йдеться про інвестора. Він буде партнером у цьому проекті, тобто ми не шукаємо позики, не шукаємо фінансових ринків, а шукаємо партнера, який разом із нами інвестуватиме в цей проект і його реалізуватиме.

Є сподівання, що після реалізації цієї інвестиції Польща у випадку аварії енергосистеми не муситиме рятуватися електроенергією, наприклад, з України.

Я лише спростую одну річ. Ми в Польщі, на щастя, ще не мали блекауту в масштабах країни. Був лише місцевий випадок у Щецині багато років тому. Тут йдеться не про блекаути, а про пік попиту на електроенергію, зокрема влітку. Справді, буває так, що ми тимчасово отримуємо енергію з-за кордону, від сусідів. Тоді використовуються транскордонні енергетичні лінії, які з’єднують нас із Німеччиною, Литвою, Швецією. Це дає нам додаткову безпеку і є позитивним явищем.

Балтійські країни відключаються від енергомережі колишньої радянської імперії та приєднуються до європейської системи. Йдеться про лінію Harmony Link. Існують побоювання, що при будівництві сполучення з Польщею морським дном у Литві можуть виникнути серйозні проблеми.

Відключення Литви, Латвії й Естонії від колишньої радянської енергетичної системи і приєднання до Європи, синхронізація їхніх енергетичних систем з нами – це важливий проект. Звичайно, це відбудеться через Польщу. Одним із необхідних елементів цієї досить складної операції є з’єднання кабелем під морським дном, який ми назвали Harmony Link. Усе повинно закінчитися до 2025 р. Польські енергомережі та Litgrid, тобто литовський оператор енергомереж, уже готуються. Що би ми не робили в регіоні Центральної Європи, в Польщі або біля неї, що має на меті унезалежнити енергетичні системи від Росії та російських впливів, різними способами ставлять під сумнів. Як правило, з’являється багато думок про те, що це неможливо. Усе це має нас знеохотити, позбавити свободи дії, ввести в оману, буцім те, що ми пропонуємо, нереально, а тому не варто цим займатися. Зрозуміло, проблеми можливі, а наші дії – не в інтересах російських постачальників енергії. Але ми можемо з цим справитися, і я вірю, що Литва, Латвія та Естонія в порозумінні з Європейською комісією зможуть це зробити. Ми сторона, яка допомагає, хоч сама безпосередньо не заангажована.

1 жовтня 2022 р. має бути закінчена газова магістраль Baltic Pipe, яка з’єднає Польщу з покладами в Норвегії. Це має гарантувати незалежність від постачання російського газу. Пропускна здатність – 10 млрд кубометрів газу на рік, тобто 60 % польського попиту.

Цей графік буде збережений. Наприкінці цього року, на зламі грудня й січня, польська компанія Gaz System вибиратиме виконавця, а конструкційні роботи розпочнуться пізньої весни наступного року. На це піде два роки, усе йде згідно з планом.

Міністр Пьотр Наїмський прокоментував також плановане об’єднання двох польських компаній із паливної сфери – Orlen та Lotos.

Я думаю, об’єднання компаній Orlen та Lotos може бути важливим з погляду конкурентоспроможності всієї польської економіки. Вони належать до паливного сектора, але впливають на всю економіку. В європейському масштабі це стратегія створення польської компанії, порівнювальної з великими європейськими компаніями, які часто є державними або під впливом держави: шведський Vattenfall та французький EDF. Вони реалізують власні інтереси та інтереси своїх країн.

Джерело: Українська служба Польського радіо