Польща та Україна
«Руйнування пам’ятника полякам – елемент гібридної війни»

«Поставмо собі фундаментальне запитання, кому це вигідно?» – говорив у програмі «Минула двадцята» Адам Еберхардт, директор Центру вивчення Сходу, коментуючи руйнування пам’ятника полякам у Гуті-Пеняцькій. На думку Рафала Дзенцьоловського з фундації «Свобода і демократія», це «створення негативного ставлення українців до поляків і поляків до українців».

Пам’ятник полякам, убитим у 1944 р. у селі Гуті-Пеняцькій на заході України, було зруйновано. Пошкодження задокументовано у відеоролику та на фото, які в понеділок розповсюдили російські соціальні мережі. Про інцидент вже знає польська дипломатія. Офіційне звернення у зв’язку з руйнуванням пам’ятника направило у вівторок до МЗС України Посольство Польщі в Києві.

Помилки, яких не зробив би жоден українець
Еберхардт вважає, що є достатньо підстав вважати, що це провокація з російської сторони: «Ці підстави ми пов’язуємо як зі способом руйнування, так і тим, що інцидент стався під час православних свят, що фільм у російському Інтернеті з’явився з помилками, яких жоден українець не зробив би».

Також Еберхардт додав, що потрібно поставити фундаментальне запитання, кому вигідний цей акт вандалізму. На його думку, для когось необхідно, щоби польсько-українські суперечки розгорялися. «Адже це спосіб підігрівати ситуацію в Центральній та Східній Європі», – пояснив він.

Розбурхування емоцій
Рафал Дзенцьоловський із фундації «Свобода і демократія» зазначив, що ця резонансна подія сталася менше, ніж за місяць, до відзначення чергової річниці знищення польського села. «Це елемент певної постійної політики, розрахованої на розбурхування емоцій і створення негативного емоційного відношення українців до поляків і поляків до українців. Я це інтерпретую в певному сенсі як елемент гібридної війни», – сказав Дзенцьоловський.

Також він додав, що це не режисована і штучно спровокована проблема, а що польсько-українські відносини дійсно потерпають від величезного тягаря нез’ясованих справ.

Войцех Муха з «Gazeta Polska» сказав, що перше запитання, на яке потрібно відповісти, кому принесла користь вся ця ситуація? «Не принесла вона, напевно, користі Україні, яку в російському телебаченні показують як країну, вражену гниллю і всякого роду фашизмом», – підкреслив він.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.