Вино виробляли у Польщі навіть тисячу років тому. «Клімат сприяє виноробству і зараз, тому польські вчені присвячують багато досліджень вирощуванню винограду, щоби ця діяльність була екологічною та прибутковою», – каже доктор Маріуш Мацейчак з Варшавського сільськогосподарського університету (Szkoła Główka Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie).

Вчений нагадує, що виноградарство в Польщі розвивалося ще до економічного розцвіту за часів Казимира Великого. У Сандомирі, навпроти Королівського замку, біля домініканського монастиря, є виноградник, розташований на тому ж місці, де лозу вирощували ще на початку XIII ст. Протягом століть культуру виноробства і споживання вина формували духовенство, міщани та заможне дворянство. Вина подавалися не тільки як вишуканий напій, але й додавалися до страв.

«Монахи отримали королівські привілеї, щоби продавати надлишкове вино на ринку. Інші виноробні підприємства, які також торгували вином, власники яких часто були також міщанами, розвивалися не тільки вздовж Вісли, але також в околицях Підкарпатського та інших регіонів. Торгівля вином в Польщі часів Ягеллонів була дуже прибутковою професією. Польське сухе вино цінувалося більше, ніж, наприклад, угорське, про що свідчать історичні записи, збережені в Сандомирі», – говорить доктор Мацейчак.

Економіст бере участь у дослідженні інновацій у вирощуванні винограду та виноробстві у контексті зміни клімату.

Як стверджує вчений, кліматичні умови в середньовічній Польщі дозволяли вирощувати виноград. Сонця було достатньо для того, щоби рослина давала потрібну кількість цукру для ферментації, але його було недостатньо для одержання солодкого смаку. Однак кулінарні смаки тоді відрізнялися і таке вино охоче додавали до страв, відзначаючи його смакові якості та користь для здоров’я.

«Смак вина формується, коли у гроні утворюються ягоди. У міру зростання вони накопичують все більше соку. Якщо рослина отримує надто мало води, вона не потрапляє до ягід, а сік буде густішим. Натомість, на вміст цукру в ягодах впливає сонце. Смак визначають також властивості ґрунту», – перераховує експерт.

Він додає, що у минулі століття у Польщі вино було напоєм заможних людей, і рідко потрапляло до звичайних осель. З робіт Міцкевича відомо, що його споживали на французький манер, до обіду, іноді підсолоджували та подавали у вигляді десерту в шляхетських чи багатих міщанських домах. Артефакти, що збереглися з того часу, – це скляні та кришталеві келихи.

На рубежі XVI і XVII ст. клімат поступово змінювався, а різниця між суворою зимою і теплим літом була набагато відчутнішою, ніж нині. Вирощування винограду ускладнила також політична ситуація у XVIII ст. Не сприяв також імпорт дешевих вин із Заходу. Під час поділів Польщі винні погреби та поля почали зникати.

«Культура пиття вина у Польщі відновилася відносно недавно. Все частіше, як, наприклад, у країнах Середземномор’я, його обирають для зміни смаку страв. Створюються програми та інтернет-форуми для обговорення видів вин та їх можливого використання. Ми стаємо все більш свідомими поціновувачами вина, а також споживаємо його все більше. Все частіше куштуємо і вина, вироблені в Польщі», – підкреслює економіст.

Клімат стає теплішим, створюються умови для великих виноградників. Фермери та інші люди, які висаджують виноград, потребують інформації про сорти. Також вони хочуть знати, як регулювати ґрунт, як його удобрювати, поливати і захищати рослини від шкідників, коли збирати плоди і як їх переробляти на якісні вина.

Щоби відповісти на ці питання, а також розширити знання в галузі біології та ботаніки, вчені створюють університетські колекції. Багаті погреби мають, зокрема, Інститут садівництва в Скернєвіцах, Ягеллонський університет, виноград вирощують університети сільського господарства та природничих наук.

Доктор Маріуш Мацейчик керує польською частиною міжнародного проекту VitiSmart, який фінансується Національним центром досліджень і розробок. Дослідники аналізують, які шанси і ризики для виноградників приносять зміни клімату. Поляки виявили, зокрема, що інновації та екологічні рішення, які включають заміну пестицидів природними механізмами захисту рослин із використанням мікроорганізмів, у довгостроковій перспективі вигідні для власників виноградників.

Джерело: Puls Biznesu