Польща і світ
Президенти Польщі та Литви до 450-річчя Люблінської унії: «Сьогодні ми знову готові захищати ідеали незалежності»

«Як і тоді, сьогодні ми знову готові стати пліч-о-пліч перед багатьма викликами і захищати ідеали незалежності, єдності і солідарності», – написали у спільній заяві президенти Польщі та Литви Анджей Дуда і Даля Грибаускайте з нагоди 450-річчя Люблінської унії.

«Цей союз, який існував понад 200 років, став джерелом натхнення для всієї Європи, щоби інтегрувати та розбудовувати більш тісну співпрацю між державами як найкращу відповідь на внутрішні та зовнішні загрози», – підкреслили президенти Польщі та Литви.

«Святкуючи 450-річчя створення Люблінської унії, ми схиляємо голови перед нашими предкам за те, що покликали до життя передову Річ Посполиту – державу, побудовану на принципах рівності та відповідальності», – написали Дуда і Грибаускайте. Вони зазначили, що «вплив Люблінської унії на зміцнення громадянської культури та республіканських ідей досі залишається цінним внеском у політичне і суспільне життя країн».

«Як і тоді, сьогодні ми так само готові стояти пліч-о-пліч перед багатьма викликами і захищати ідеали незалежності, єдності і солідарності. Розбудовуючи спільне європейське та трансатлантичне майбутнє, впроваджуючи стратегічні енергетичні та транспортні проєкти, розвиваючи інтенсивну культурну та наукову співпрацю, ми робимо внесок у процвітання та безпеку всієї Європи», – йдеться у заяві.

На думку Дуди та Грибаускайте, дух Люблінської унії, «тобто взаємна повага, консенсусні рішення і культурне розмаїття, досі спонукає нас до поглиблення партнерства між нашими народами».

Договір Великого Литовського Князівства і Польського Королівства був підписаний 1 липня 1569 р. на Генеральному Сеймі в Любліні. Створена таким чином Річ Посполита Обох Народів стала одним із найпотужніших політичних утворень тогочасної Європи. Унія передбачила, що держава матиме одного правителя, який обиратиметься на вільних виборах, і спільний Сейм. Крім того, обидві країни взяли на себе зобов’язання щодо спільної оборонної та зовнішньої політики, ввели спільну валюту. Було збережено окремі офіційні мови, казну та судові системи. Обидві країни мали власні армії, центральні органи влади, а також титули та посади, хоча з однаковим обсягом повноважень.

Довговічність об’єднання була зумовлена національною та релігійною толерантністю. Незважаючи на різні труднощі, Люблінська унія проіснувала до XVIII ст., до ухвалення Конституції 3 Травня, якою було введено єдину державу. Потім були поділи.

У спеціальній резолюції, прийнятій під час 82-го засідання Сейму, було підкреслено, що «польсько-литовський союз зробив можливим народження виняткової державної системи і був одним з найбільш важливих подій на континенті».

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
55 % опитаних поляків не хочуть, щоб колишній президент Анджей Дуда відігравав ще якусь роль у польській політиці. Такі результати останнього опитування, проведеного на замовлення Rzeczpospolita.