Польща та Україна
Росія знову має право голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи

Росія знову отримала право повноцінного голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Таке рішення прийняв цей орган у голосуванні, що відбулося у Страсбурзі в ніч з понеділка на вівторок, 25 червня.

Голосування було результатом прийняття Комітетом міністрів Ради Європи 17 травня у Хельсінкі декларації, в якій стверджувалося, що всі держави-члени мають право брати участь на рівних правах у роботі Комітету міністрів і Парламентській асамблеї Ради Європи, двох статних органів Ради Європи.

За прийняття декларації проголосували 118 парламентарів із країн-членів, 62 були проти, 10 утрималися. Проти декларації виступила Україна, яка вважає, що це нічим не обґрунтована поступка Росії.

Рішення про позбавлення права голосу російської делегації у Парламентській асамблеї прийняли 10 квітня 2014 р. у відповідь на анексію Криму Росією. Росіян тоді ж позбавили права займати керівні посади в асамблеї і вони не могли брати участь у моніторингових місіях Ради Європи.

Росія зможе висувати своїх кандидатів

У відповідь Росія у 2016 р. перестала брати участь у засіданнях Парламентської асамблеї, а з 2017 р. не стала платити членські внески. Також вона пригрозила повним виходом із ради.

Тепер же, згідно з результатом голосування, Росія зможе направити свою делегацію, яка у середу, 26 червня, братиме участь у виборах генерального секретаря Ради Європи і суддів Європейського суду з прав людини.

Рада Європи була створена 5 травня 1949 р. у Лондоні 10 державами: Бельгією, Великобританією, Данією, Голландією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Норвегією, Францією та Швецією. Цей орган займається питанням захисту і пропагування прав людини, принципів парламентської демократії та верховенства права. До організації належать 47 країн, а Росія стала членом РЄ в 1996 р. Головний офіс організації міститься у Страсбурзі.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
МЗС Польщі наголосило, що Росія отримує вигоду від дестабілізації регіону, а з огляду на конфлікт на Близькому Сході Польща не повинна втрачати з поля зору Україну.
Міністр закордонних справ Польщі відвідав Бучу в річницю звільнення міста та підкреслив, що війна Росії проти України – це боротьба не лише за Україну, але й за право Європи жити в мирі.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.
Таку думку озвучив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Сеймі, маючи на увазі російське вторгнення в Україну.