Польща та Україна
Росія знову має право голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи

Росія знову отримала право повноцінного голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Таке рішення прийняв цей орган у голосуванні, що відбулося у Страсбурзі в ніч з понеділка на вівторок, 25 червня.

Голосування було результатом прийняття Комітетом міністрів Ради Європи 17 травня у Хельсінкі декларації, в якій стверджувалося, що всі держави-члени мають право брати участь на рівних правах у роботі Комітету міністрів і Парламентській асамблеї Ради Європи, двох статних органів Ради Європи.

За прийняття декларації проголосували 118 парламентарів із країн-членів, 62 були проти, 10 утрималися. Проти декларації виступила Україна, яка вважає, що це нічим не обґрунтована поступка Росії.

Рішення про позбавлення права голосу російської делегації у Парламентській асамблеї прийняли 10 квітня 2014 р. у відповідь на анексію Криму Росією. Росіян тоді ж позбавили права займати керівні посади в асамблеї і вони не могли брати участь у моніторингових місіях Ради Європи.

Росія зможе висувати своїх кандидатів

У відповідь Росія у 2016 р. перестала брати участь у засіданнях Парламентської асамблеї, а з 2017 р. не стала платити членські внески. Також вона пригрозила повним виходом із ради.

Тепер же, згідно з результатом голосування, Росія зможе направити свою делегацію, яка у середу, 26 червня, братиме участь у виборах генерального секретаря Ради Європи і суддів Європейського суду з прав людини.

Рада Європи була створена 5 травня 1949 р. у Лондоні 10 державами: Бельгією, Великобританією, Данією, Голландією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Норвегією, Францією та Швецією. Цей орган займається питанням захисту і пропагування прав людини, принципів парламентської демократії та верховенства права. До організації належать 47 країн, а Росія стала членом РЄ в 1996 р. Головний офіс організації міститься у Страсбурзі.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
МЗС Польщі наголосило, що Росія отримує вигоду від дестабілізації регіону, а з огляду на конфлікт на Близькому Сході Польща не повинна втрачати з поля зору Україну.
Міністр закордонних справ Польщі відвідав Бучу в річницю звільнення міста та підкреслив, що війна Росії проти України – це боротьба не лише за Україну, але й за право Європи жити в мирі.