Польща та Україна
Польща, Україна, Білорусь. Археологи шукають сліди фальшивомонетників римських денаріїв

Римські монети з перших століть нашої ери підробляли в Римській імперії та за її межами, можливо, також на території нинішньої Польщі. Археологи з Варшавського університету мають намір проаналізувати денарії, щоби зрозуміти масштаби цього явища в Центральній та Східній Європі.

Території нинішніх Польщі, України та Білорусі в перші століття нашої ери перебували поза межами Римської імперії. Їх населяли, зокрема, германські племена, наприклад готи і вандали. У цих районах виявили сотні тисяч срібних римських денаріїв, виготовлених у Римській імперії. У будь-якому випадку так здавалося раніше.

«Виявилося, що частина із них – це підробки; монети були посріблені або виготовлені зі сплаву, який мав нагадувати срібло», – каже доктор Аркадіуш Димовський, що керує проектом у Варшавському університеті.

Зараз вчені хочуть перевірити масштаби фальшивомонетництва. Доктор Димовський разом з іншим археологом з Варшавського університету, доктором Кирилом Мизгіним, вивчатиме (з використанням фізико-хімічних методів) склад декількох тисяч денаріїв, знайдених на території Польщі, Україні та Білорусі.

Проблема підробок інтригує вчених з кількох причин. До недавнього часу вони були переконані, що підроблені монети потрапляли до варварських племен тільки з Римської імперії. «Проте в останні роки в Україні виявили кілька майстерень, у яких вироблялися фальшиві денарії. Ми припускаємо, що це питання часу, коли ми знайдемо їх у Польщі», – припускає доктор Мизгін.

Два типи підробок

Поки важко оцінити масштаби підробок – не в останню чергу тому, що знайдені під час розкопок монети бувають сильно пошкоджені корозією. На перший погляд важко сказати, що з ними щось не так. Зазвичай вважали, що вони були оригінальними.

Підробки діляться на дві групи. Перша – це посріблені денарії, всередині яких бронза, мідь або інший неблагородний, дешевший за срібло метал. Дослідники оцінюють, що в Польщі фальшиві денарії можуть становити навіть чверть виявлених досі денаріїв.

Підроблені монети другого типу дуже нагадують срібні оригінали. Однак вони виготовлені зі сріблоподібних сплавів – найчастіше мідних із високим вмістом олова або свинцю.

На схід від Римської імперії, тобто на території, розташованій від нинішньої Східної Німеччини, через Польщу, Україну аж до Західної Росії, у перші століття нашої ери використовували майже виключно денарії. Вони були крихітні (розміром близько 10 копійок), але цінні. «Один денарій – це більше, ніж заробляв за день рядовий легіонер у І ст.», – каже доктор Димовський.

Дрібніші номінали поширювалися в більшому масштабі тільки в межах Імперії. Це були монети з мідних сплавів.

Чи могла людина, отримавши монету, відрізнити римський оригінал від підробки? За словами доктора Димовського, цього не можна сказати однозначно, навіть у випадку оригінальних монет, виготовлених вручну за допомогою тиснень. «Кожне із них було мистецьким твором гравера», – пояснює вчений, тому монети дещо відрізнялися за зовнішнім виглядом і вагою, навіть на 1–1,5 грама. Це занадто мала відмінність, яку міг би помітити звичайний користувач монети, оцінюючи справжність грошей, які він отримував.

Дослідники підкреслюють, що відкриття, зроблені в останні роки в Польщі, змінили погляди на частоту використання монет у повсякденному житті.

«Ми вважаємо, що у перші століття нашої ери на схід від імперії обмін товарами з використанням грошей – денаріїв – відбувався частіше, ніж вважалося раніше», – говорить доктор Мизгін.

Звідки таке припущення експертів? Окремі монети, найімовірніше, загублені, знаходили на території дуже древніх поселень. Раніше археологи знали переважно великі колекції денаріїв, що виявляли у вигляді скарбів, де було навіть декілька тисяч монет.

«Вважалося, що монети використовували окремі, найбільш впливові особистості в особливі моменти», – нагадує доктор Мизгін.

Дослідження справжності монет проходитиме в рамках гранту Національного наукового центру (NCN).

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
За процедурою, лише після рішення Апеляційного суду, якщо воно підтвердить постанову Окружного суду у Варшаві, матеріали будуть передані міністру юстиції для остаточного рішення.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету проводить набір на XXXVI Східну літню школу для науковців. На учасників чекають лекції, семінари, спеціальні сесії, відвідування інституцій, архівів та бібліотек, а також навчальні поїздки.
Фахівці з кібербезпеки розслідують хакерську атаку, жертвою якої стала інфраструктура Варшавського університету.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.