Польща
Суд ЄС спростить боротьбу з фейками? «Постанова може стати революційною»

Чи допоможе Суд Європейського Союзу боротьбі з фейками? Можливо, буде ухвалено прецедентний вирок, згідно з яким адміністратори порталів будуть зобов’язані шукати та усувати неправдивий зміст та допомагати жертвам фейкових новин. Матеріал програми «Polska i Świat».

Рішення Суду Європейського Союзу в Люксембурзі може створити потужний інструмент для боротьбі із фейками.

Розгляд справи

Усе почалося в Австрії. Депутатка Єва Главішніг знайшла в інтернеті неправдиві заяви, які поширювалися від її імені. Фейки швидко поширилися в одній із соціальних мереж.

Жінка подала на портал до суду. Вона вимагала, щоби сайт відстежив, хто і коли поширив неправдиву інформацію та сам її усунув. Суд передав до Європейського суду запитання стосовно боротьби з дезінформацією.

«Рішення Суду Європейського Союзу було би революційним для боротьби з фейковими новинами і мовою ненависті в інтернеті, тому що воно означатиме, що на додаток до усунення першої дезінформації портал буде відповідати за пошук поширених на її підставі фейків», – пояснює Беата Бєль, керівник порталу «Konkret 24», що відстежує фальшиві новини.

«Власник або адміністратор сервісу мають шукати такі фотографії, графічні матеріали на своїх сайтах, у групах, на сторінках», – додає Бєль.

«Важко боротися самому»

«Із таким змістом боротися найважче. Навіть якщо ми подбаємо про те, що дезінформація буде усунута з одного місця, нам (...), жертвам, буде важко зробити щось із тим, що невдовзі вона з’являється в п’ятьох інших місцях», – підкреслює Дорота Гловацька із фонду «Паноптикон».

Про це знає Анна Кальчинська, журналістка програми «Dzień Dobry» на телеканалі «TVN». Вона сама стала жертвою подібної ситуації. Мережа поширювала неправдиву інформацію про те, що вона нібито рекомендувала вкладати кошти в криптовалюти. Справою зайнялися адвокати, але коли їм вдалося виявити джерело оманливих матеріалів, одразу з’являлися наступні.

«Потрібно мати багато рішучості, завзяття і часу. Важко боротися самому. Рішення із Люксембурга може допомогти потерпілим. Воно допоможе хоча би тому, що користувачі пам’ятатимуть, що не потрібно вірити у все, а мережа кишить фейками», – каже юрист Ольгерд Рудак.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Війна Росії проти України триває не лише на фронті, а й в інформаційному просторі.
Після історичної перемоги на парламентських виборах в Угорщині Петер Мадяр і його партія «Тиса» планують радикальні зміни у функціонуванні державних медіа.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Матеріал платформи Kanal Zero, знятий у Калінінградській області, викликав хвилю критики з боку журналістів, польської влади та української дипломатії.
Представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Польщі переконаний, що всі, хто вважає біженців тягарем для польської економіки, повинні ще раз проаналізувати факти.
Розв’язуючи війну проти України, Росія паралельно запустила масштабну гібридну агресію, спрямовану не лише на українське суспільство, але й на громадян західних держав. Як зміцнити когнітивну стійкість двох суспільств у умовах постійних маніпуляцій?
За заявами уряду, дезінформаційний контент особливо активно поширюється на платформі X та в телеграм-каналах, зокрема через проросійські та антиукраїнські акаунти.
Звіт Європейської аналітичної групи Res Futura свідчить, що в польському інтернеті зростає кількість критичних коментарів про українців.
Після засідання Ради міністрів РП речник уряду Адам Шлапка повідомив, що офіційні канали систематично публікуватимуть спростування фейкових новин, зокрема тих, які поширюють російські боти в соцмережах.