Польща та Україна
Марш на честь Бандери в Києві

У 4-мільйонному Києві лише трохи більше тисячі осіб взяли участь у марші на честь Бандери.

«Наша релігія – націоналізм, наш пророк – Степан Бандера», – транспарант із таким написом на чолі колони несли учасники недільного маршу в Києві з нагоди 108-ї річниці дня народження очільника українських націоналістів (ОУН). Вони пройшли із запаленими смолоскипами через центр столиці до Майдану Незалежності, де відбулася маніфестація.

Традиційно обіч Бандери з’явився великий транспарант із зображенням Романа Шухевича, командувача Української повстанської армії (УПА). У Польщі ці прізвища асоціюються з етнічними чистками польського населення на Волині та у Східній Галичині. Проте організатори маршу заспокоюють, що подібні акції «не мають нічого спільного з тими подіями».

«Польща не повинна сприймати це як якийсь антипольський крок із боку України. Ми повністю розуміємо їхню неприємну та болісну історичну пам’ять. Але ми також розуміємо, що в теперішній ситуації ми, українці, повинні нагадувати про людей, які в дуже важких умовах боролися за Україну», – пояснює «Rzeczpospolita» Едуард Леонов, один із лідерів «Свободи» і колишній депутат Верховної Ради. Як він стверджує, Україна сьогодні потребує таких героїв. «Бандера, Шухевич і Коновалець (один із засновників ОУН – ред.) у свідомості українського народу символізують спротив, боротьбу з московською окупацією», – говорить Леонов.

Не всі українці захоплені керівниками ОУН-УПА. Про це свідчить хоча б той факт, що в чотиримільйонному Києві до акції націоналістів долучилися лише трохи більше тисячі осіб. У найновіших опитуваннях, проведених українською фундацією «Демократична ініціатива» та Центром Разумкова, партія «Свобода» отримала лише 2,4 % підтримки. Після революції на Майдані у 2014 р. це політичне угрупування не змогло перейти виборчий поріг.

«Заходи подібного роду не є загальнонаціональним явищем. У Львові покладають квіти під пам’ятником Бандері, але в інших регіонах України по-різному ставляться до цієї фігури», – каже «Rzeczpospolita» київська журналістка Анна Андрієвська, родом із Криму.

Постать Степана Бандери розділяє українське суспільство. Згідно з дослідженнями, проведеними в листопаді соціологічним центром «Рейтинг», 46 % українців ставляться до нього негативно. Позитивно роль Бандери в історії України оцінюють 35 % респондентів. У свою чергу, у 2012 р. так думали лише 22 % мешканців цієї країни.

Відомий український політолог Віталій Портніков стверджує, що популярність лідера ОУН значно зросла після російської агресії в Криму та Донбасі. «У радянські часи будь-які прояви боротьби за незалежність придушувалися. Після того, як Росія напала на Україну, Бандера для багатьох став символом боротьби», – каже «Rzeczpospolita» Портніков.

Може саме тому нещодавно Московську алею в Києві перейменували на алею Степана Бандери. Мала також з’явитися алея Шухевича, але в п’ятницю Київська міська рада прийняла рішення, згідно з яким, принаймні поки що, цього не буде. Проте це не розв’яже суперечки, яка триває вже кілька років. Понад 10 тисяч мешканців Києва підписали петицію до міської влади, щоби алею Бандери перейменували на алею Володимира Великого.

Проте є історичні фігури, які об’єднують українців. Опитування показали, що вдвічі більшу підтримку має Михайло Грушевський, творець Української Народної Республіки в 1918 р. Нещодавно в рамках декомунізації в Києві та інших українських містах виникла також вулиця Яна Павла ІІ. І ніхто не мав застережень.

Джерело: rp.pl
Фото: скрін з відео Олексія Обухова

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Влодзімєж Чажастий розпочав візит до Києва, де в четверту річницю початку війни виступатиме в українському парламенті.
Лідери ЄС зустрінуться з Президентом України Володимиром Зеленським та візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих».
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
5 млн 740 тис. злотих – це результат збору коштів у парафіях Краківської архієпарії та внесків на рахунок краківського відділення «Карітасу» після заклику кардинала Гжегожа Рися про допомогу для киян.