Хоча після виборів минуло кілька днів, емоції навколо Володимира Зеленського не вщухають. Про це пише Пйотр Андрусєчко для «Gazeta Wyborcza».

«Опоненти критикують його за те, що не з’являється у громадському просторі та не володіє українською мовою на достатньому рівні», – зазначає журналіст. Продовжуючи «мовне питання», він повідомляє про ухвалення Верховною Радою України закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон затверджує, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

«Цей закон дуже міцно підтримував у своїй передвиборчій кампанії чинний президент Петро Порошенко, – читаємо. – Тим часом Володимир Зеленський має неабиякі проблеми з вільним висловлюванням українською. Речник штабу новообраного президента заявив, що єдиною державною мовою є українська, її розвиток варто підтримувати, але за допомогою позитивного стимулювання, а не заборон (передбачено відповідальність за порушення закону, – ред.)». У зв’язку з цим новообраний президент планує розглянути закон «під кутом забезпечення прав усіх громадян України».

У статті теж читаємо про рухи, які здійснює Москва. Йдеться про закон, який у середу, 24 квітня, підписав президент РФ Володимир Путін, і який спрощує процедуру надання російського громадянства мешканцям ОРДЛО. І знову видання цитує штаб Володимира Зеленського: «В опублікованій українськими ЗМІ заяві штаб Зеленського заявив, що таким чином Російська Федерація підтверджує, що окупує частину території України, і що Росія вкотре показує свою справжню роль – держави-агресора, яка веде проти України війну».

«Український новообраний президент залишається в тіні свого штабу», – читаємо на шпальтах газети. Натомість про те, що «команда Зеленського виходить з тіні», мова йде на шпальтах іншого щоденного видання «Gazeta Polska Codziennie». Газета зосереджується на відповіді штабу новообраного президента на перший виклик – спрощене видання російських паспортів мешканцям окупованого Донбасу. Видання цитує речника Володимира Зеленського Дмитра Разумкова, котрий наголосив на тому, що за президентства Зеленського «не буде торгівлі українською землею ані віддавання її в коротко- чи довготермінову оренду». Газета додає, що Разумков наголосив: «Крим є окупованою та анексованою територією України».

Видання нагадує, що штаб Зеленського опублікував концепцію військової доктрини, «яка передбачає зміну структури командування збройними силами і наближення цієї структури до стандартів НАТО». «Лакмусовим папірцем, – пише видання, – будуть кадрові зміни в оточенні новообраного президента, а це передусім посади в Генеральній прокуратурі, СБУ, МЗС».

«Rzeczpospolita» питає про значення для України закону про українську мову. Співрозмовник газети – історик і політолог професор Томаш Стриєк. Завдяки цьому закону «українська мова нарешті вийде з рамок селянської», – вважає професор. І нагадує про блокування російською імперією усіх «національних» проектів. А також про сталінську політику «цементування Радянського Союзу», в якій провідну роль відігравала російська мова, «мова еліт». «Українська мова мала статус сільської, без прикладів високої культури. Українську мову та культуру тоді маргіналізовано. Цей процес українці нині називають русифікацією, хоча офіційної заборони на вживання української мови не було», – пояснює Томаш Стриєк.

Як наслідок у 1991 р. понад половина громадян уже незалежної України використовувала у спілкуванні виключно російську мову, а частина взагалі не знала української мови. На переконання Томаша Стриєка, закон є черговим сингалом про продовження Києвом шляху самостійності та відокремлення від Москви.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy