Польща і світ
Чапутович в ООН: «Ми повинні постійно дбати про дотримання гуманітарного права»

Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович у понеділок, 1 квітня, в Нью-Йорку взяв участь у засіданні Ради безпеки ООН, присвяченому дотриманню гуманітарного законодавства. Глава польської дипломатії оголосив, що в серпні польське головування в раді також зосередиться на цій темі.

Міністр закордонних справ сказав польським журналістам, що серпень цього року, на який припадає 70-річчя вступу в дію Женевських конвенцій із гуманітарних питань, стане для Польщі важливим місяцем.

Яцек Чапутович сказав, що не всі країни поважають принципи гуманітарного права, навівши приклад Сирії. «Місцевий режим, – зазначив він, – використовує такі засоби, як хімічна зброя, що викликає страждання цивільного населення. До людського існування не ставляться з належною гідністю, а саме цьому служить гуманітарне право».

На його думку, розбіжності в думках щодо цього питання між державами ілюструє заява представника Великобританії, який нагадав, що сирійський режим підтримується Росією. «Порушення гуманітарного права можна побачити, – підкреслив Чапутович, – також у Ємені та Південному Судані».

«Ми повинні постійно дбати про дотримання гуманітарного права. Польща цього прагне. Ми зосереджуємося, зокрема, на таких питаннях, як забезпечення розвитку дітей, щоб вони не брали участь у війні, а також на допомозі літнім і хворим», – уточнив він.

Глава МЗС розповів про зустрічі, які він мав під час свого візиту до Нью-Йорка. За його словами, він говорив, наприклад, із Генеральним секретарем ООН Жан-П’єром Лакруа. Він повідомив, що з листопада цього року Польща братиме участь у миротворчій місії ООН у Лівані (UNIFIL).

«Ми повертаємося до миротворчих операцій після багатьох років. (…) Це важливе рішення. Це збільшує наше значення в рамках ООН. Держави, які не беруть участі в миротворчих операціях, втрачають із поля зору важливий аспект. Ті, хто бере у цьому участь, є найвагомішими також в інших питаннях», – зазначив він.

Глава польської дипломатії теж зустрівся з міністром закордонних справ і віце-прем’єр-міністром Кувейту Сабахом аль-Халідом аль-Хамад а-Сабахемом. Дискусія була присвячена питанням двосторонньої співпраці та лютневій конференції з питань Близького Сходу у Варшаві.

У понеділок вранці (за місцевим часом) Яцек Чапутович взяв участь у неформальній зустрічі Ради безпеки (у так званій формулі Arria) щодо забезпечення захисту медичного персоналу в рамках гуманітарного права і в контексті військових операцій у світі.

Глава польської дипломатії нагадав, що 2 квітня він візьме участь у дебатах Ради безпеки з питань нерозповсюдження зброї масового знищення.

Яцек Чапутович добре оцінив відносини Польщі з країнами ЄС у Раді безпеки. Він нагадав про зустріч у Веймарському форматі за участю Франції та Німеччини, теж розповів про обмін інформацією, взаємну підтримку та спільну презентацію тем у Раді безпеки.

«Якщо додати ще дві європейські країни, Бельгію та Великобританію, то в цьому терміні п’ять європейських країн є членами Ради безпеки, ми можемо впливати на напрямки дій, функціонування та політику, що визначаються Радою безпеки. Це дає підстави сподіватися кращого, зараз співпраця розвивається дуже добре», – сказав він.

У другій половині дня Чапутович поїде до Вашингтона. За його словами, програма візиту передбачає зустріч міністрів закордонних справ і заходи з нагоди 70-річчя заснування НАТО.

«Сьогодні ми будемо обговорювати роль НАТО. Це стосується і визначення загроз для НАТО. Для нас традиційна загроза з боку Росії досить значна. Ми також будемо говорити про Чорноморський басейн, питання збільшення витрат на оборону та адаптацію НАТО до цих викликів», – сказав міністр.

За словами керівника МЗС Польщі, візит до Вашингтона включатиме конференційні зустрічі, зокрема на тему 70-річчя НАТО, під час якої відбудеться панельна дискусія, організована German Marshall Fund.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Європейська комісія призупинила фінансову підтримку Венеційської бієнале після рішення організаторів запросити російських митців і відкрити російський павільйон.
Італія вирішила вислати з країни двох військових аташе з посольства Російської Федерації в Римі. Рішення ухвалили після розслідування прокуратури щодо можливої шпигунської діяльності дипломатів.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.