Польща
Троє українців підкорили польський ринок стартапів

Чоловікам по двадцять із лишком років, а за їхню компанію борються інвестори. Молоді українці в Польщі планують побудувати велику технологічну компанію. Українські творці «CallPage» вдерлися на ринок стартапів з інструментом, який полегшує телефонний контакт із клієнтами.

Під час польоту з Кракова до Лондона Росс Кнап і Андрій Ткачів дізналися дві речі. По-перше, навіть найбагатші поляки подорожують бюджетними авіакомпаніями. По-друге, історії, коли анонімні стартапери знайомляться під час польотів із відомими підприємцями і переконують їх інвестувати у свій бізнес, трапляються не тільки в кіно.

У їхньому випадку підприємцем був Рафал Бжоска. У 2016 р. засновник компанії «Integer» разом із Томашем Місяком («Work Service»), Маріаном Оверком («Bakalland») і Мареком Дзюбіньським («Medicalgorithmics») створив фонд «bValue». А фірма, про яку він почув у літаку, – це «CallPage». Стартап, заснований Кнапом, Ткачевим та Сергієм Бутком, розробляє програмне забезпечення, що дозволяє дзвонити клієнту протягом 28 секунд після його появи на сайті.

Із часу зустрічі в літаку змінилося майже все. Сьогодні інвестори намагаються здобути частку в «CallPage» – у 2018 р. компанія отримала 17 млн злотих від «TDJ Pitango Ventures», «Innovation Nest» та «Market One Capital». Деякі з них навіть заробили на цьому: фонд «AIP Seed Capital» отримав 2,2 млн злотих, досягнувши 22-кратного повернення інвестицій. Троє українців – нові бізнес-зірки. Не тільки в Польщі. Нещодавно вони опинилися в європейському випуску рейтингу «30 до 30», що видає журнал «Forbes».

«За дуже короткий час вони побудували вражаючу і швидко зростаючу компанію. Надзвичайно рідко трапляється, що молодь має стільки хисту до бізнесу», – сказав Марчін Курек, партнер «Market One Capital».

Творцям «CallPage» ще далеко до 30. Росс Кнап, Андрій Ткачів і Сергій Бутко народилися в 1992, 1995 і 1996 рр. відповідно. Вони – з України, але зустрілися лише в Кракові. Ідеєю «CallPage» поділилися Росс Кнап і Сергій Бутко, які разом працювали в консалтинговій компанії «System Business Advisory Group».

«Ми думали, як збільшити конверсію, як перетворити людей, які відвідують наш сайт, на клієнтів. Ми перевіряли різні рішення й помітили цікаву кореляцію. Виявилося, що чим менше часу ви даєте консультанту на дзвінок до потенційного клієнта, тим охочіше потенційний клієнт погоджується на розмову», – розповів Росс Кнап.

Із цим переконанням вони прийшли до програміста Андрія Ткачіва, який у той час розробляв власний software house. Разом вони придумали, що створять віджет, який дозволить компаніям передзвонювати користувачам, які відвідують їхні сайти, протягом 28 секунд після візиту. Чому саме стільки? Це час, який потрібен пожежникам, щоб отримати дзвінок і виїхати на виклик.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі вчора, 24 серпня, відбулися заходи з нагоди 35-ї річниці незалежності України.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Польська партія «Право і справедливість» заявила, що в разі повернення до влади планує запровадити депортацію частини громадян України, які перебувають у Польщі. Йдеться, зокрема, про чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.