НАТОскоп
Анджей Дуда: «Найбільша проблема – повернення імперських амбіцій Росії»

Президент Польщі переконаний, що НАТО має тримати відкритими двері для України, Грузії та Молдови.

«Я хочу, аби присутність військ НАТО в Польщі збільшилася. Польща у зв’язку зі своїм географічним розташуванням може бути своєрідним хабом безпеки, звідки її можна буде розподіляти», – заявив у четвер, 28 лютого, президент Польщі Анджей Дуда у місті Кошице в Словаччині.

У цьому словацькому місті відбувся саміт президентів держав Бухарестської дев’ятки (B9), тобто країн східного флангу НАТО: Польщі, Румунії, Литви, Латвії, Естонії, Угорщини, Словаччини, Чехії та Болгарії. У зустрічі взяв участь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За словами Дуди, саміт був «своєрідною демонстрацією єдності, співпраці в цій частині Європи та солідарності».

«Ми разом, ми спілкуємося, творимо цілісність та спільно розвиваємо нашу справжню безпеку», – сказав польський лідер на прес-конференції.

Президент Польщі зазначив, що під час зустрічі порушили, зокрема, такі питання, як війна в Україні, ситуація в Чорному морі та становище держав Балтії.

«Я хочу чітко підкреслити, що між нами не було розбіжних думок щодо оцінки ситуації. Ми погоджуємося, що зараз становить справжню загрозу, коли мова йде про військову безпеку в нашій частині Європи, – заявив він. – Ми погодилися, що нині найважливішою проблемою є повернення імперських амбіцій Росії, що триває і що є фактом та щодо якої ми повинні відповідно реагувати».

Президент Польщі, відповідаючи на запитання про те, наскільки реальною є нині загроза з боку Росії, зазначив, що подій в Грузії 2008 р. та ситуація в Україні є доказом існування цієї загрози.

Анджей Дуда також зауважив, що НАТО має зберігати політику відкритих дверей. «Про це говорив не тільки я у контексті Північної Македонії, ми казали про це теж у контексті майбутнього Грузії, Молдови, України, бо я вважаю, що Північноатлантичний альянс повинен тримати для цих держав двері відкритими, бо це заохочує до співпраці, до реформ у цих країнах (…)», – сказав Дуда.

У свою чергу, президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що лідери Бухарестської дев’ятки показали в Кошицях «дуже чіткий сигнал і послання, наголошуючи на необхідності збереження союзницької солідарності та тривалих трансатлантичних зв’язків». «Це ключові принципи, що повинні бути нашим пріоритетом, якщо НАТО має бути надалі союзом, який може адекватно і швидко реагувати на нові загрози», – сказав він.

За словами Йоганніса, для Бухарестської дев’ятки джерелом стурбованості є еволюція безпекової ситуації на схід від НАТО та в басейні Чорного моря. На його переконання, продовження стримування на східному фланзі НАТО потрібно підтримати присутністю в Чорному морі.

«Також структури командування та контролю треба пересувати все більше в напрямку нашого регіону», – вважає румунський лідер. Йоганніс теж підтримав політику відкритих дверей та підтримку для партнерів Альянсу, зокрема для Грузії, України та Молдови і країн Західних Балкан.

Під час саміту країн Бухарестської дев’ятки у Кошицях було відкрито пам’ятну таблицю, присвячену зустрічі президентів B9 та 70-річчю заснування НАТО.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.