«Домашні картинки» Єлизавети Надель – роботи юної художниці, яка в 1942 р. разом із батьками перебувала у львівському гетто, потрапили до колекцій музею POLIN. Рисунки Надель – це не тільки унікальні твори мистецтва, а й документ часів Голокосту – 18 ескізів, які з гумором й іронією демонструють щоденне життя сім’ї інтелігентів, переселеної в львівське гетто.
Роботи, виконані тушшю на бристольському папері, були створені в 1942 р., вже коли розпочалися депортації львівських євреїв до табору смерті в Белжці на Люблінщині.
«Єлизавета Надель із гумором представила життя сім’ї інтелігентів у часи Голокосту. Гумор був для неї засобом, щоби пережити найважчі хвилини у житті євреїв-жителів Львова. Це дійсно виняткова річ – твір мистецтва, документ Голокосту і дуже особиста пам’ятка з досить таємничою історією», – сказала мистецтвознавець Моніка Бриль, яка керує салоном аукціонного дому «Artissima».
«Історія папки з 18 зарисовками до кінця нам невідома. Її знайшов краківський торговець творами мистецтва, коли прибирав квартиру, отриману у спадок від родичів, які походили зі Львова. Папка була у одній із валізок, яку з часів виїзду зі Львова ніхто не відкривав. На жаль, не вдалося з’ясувати, що пов’язувало репатріантів із сім’єю Наделів», – додала Бриль.
Розмови про купівлю папки музеєм POLIN тривали кілька років. У 2018 р. покупку врешті вдалося зробити завдяки гранту Товариства Єврейського історичного інституту в Польщі. Роботи Надель були виставлені у 2015 р. в аукціонному домі «Artissima» на виставці «Від штетла до Парижа». Раніше можна було їх оглянути в музеї в Белжці, який є філіалом Державного музею Майданек.
«Це надзвичайно цінний, просто унікальний слід життя молодої, сповненої надій дівчини, яка потрапила із забезпеченого дому у важкі умови. Вона ще не усвідомлює того, що станеться. Натомість ми, дивлячись на цей не позбавлений гумору документ, бачимо повноту жахіть війни й одночасно сенс віри у виживання», – розповіла голова аукціонного дому, експерт ринку творів мистецтва Адам Хелстовський.
«Музейники дуже задоволені тим, що купили праці Надель, і планують їх продемонструвати широкій публіці. «Мистецтво часів Голокосту, тобто твори, які творили митці-євреї у гетто, таборах, сховках, залишається вивченим дуже недостатньо. «Домашні картинки» Надель поповнюють наші знання, адже це не тільки видатний твір мистецтва, це також запис, звіт, слід і свідчення Шоа», – вважає Рената Пьонтковська, головна наглядачка колекцій у музеї POLIN.
Рисунки спочатку пройдуть процес консервації, а у 2020 р. разом із іншими уцілілими предметами поповнять постійну експозицію музею POLIN.
Єлизавета Надель народилася 1 червня 1920 р. у Львові. Навчалася в місцевому Інституті образотворчих мистецтв. Там вона познайомилася з Казимиром Моздзєжом, студентом художнього факультету, який пізніше допоміг їй із матір’ю втекти із гетто до Варшави. Брат Єлизавети, Юрій, загинув скоріш за все під час депортації до табору в Белжці. Батько Аарок пішов у партизани і загинув. У 1945 р. Єлизавета разом із матір’ю виїхала до Праги, звідки в 1948 емігрувала до Ізраїлю. Тут художниця вийшла заміж за Нафталі Ландау. Взяла прізвище чоловіка, ім’я змінила на Елішева. Проживала у Модіїні в Ізраїлі. Народила двох синів: Ронні і Міккі. Малювала ілюстрації до книжок і газет, була майстринею карикатури. В 1987 р. звернулася до інституту Яд Вашем із проханням про надання Казимиру Моздзєжу звання Праведника народів світу, це звання було надане в 1989 р. Померла 8 серпня 1994 р. в Ізраїлі.
Джерело: niezalezna.pl
