Два роки після заснування національного Футбольного союзу і трохи більше, ніж три роки, після повернення Польщею незалежності біло-червоні зіграли перший офіційний міждержавний матч. 18 грудня 1921 р. вони програли у Будапешті угорцям із рахунком 0:1.

Тренером поляків був угорець Імре Пошсоний. Біло-червоні тоді грали таким складом: Ян Лот – Людвік Гінтель, Артур Марчевський – Здіслав Стичень, Станіслав Ціковський, Тадеуш Синовєц – Станіслав Мелєх, Вацлав Кухар, Мар’ян Айнбахер, Леон Сперлінг – Юзеф Калужа.

Як писав тоді «Спортивний огляд», національна команда мала проблеми під час подорожі. Команда вирушила з Кракова у п’ятницю, 16 грудня, перед обідом і мала прибути на місце наступного дня близько 12 години. Однак внаслідок поломки потяга біло-червоні не встигли на пересадку й доїхали до Будапешта десь о 23 годині. Доки футболісти добралися до готелю та повечеряли, пройшло ще дві години, а на сніданок треба було встати перед дев’ятою, тому спортсмени не встигли відповідно відпочити після подорожі. Зранку вони були «невиспані та похмурі як небо того дня».

Єдиний гол у матчі, який відбувся за важких умов, забив на 18 хвилині центральний нападник Єно Шабо. Поразка 0:1 не стала ганьбою для біло-червоних: Угорщину тоді вважали одним із лідерів європейського футболу.

У футбольній збірній Польщі, яка готувалася до матчу впродовж кількох тижнів у Кракові, найбільше гравців походило з команди тодішнього чемпіона країни – «Краковії». «Смугастих» представляли сім спортсменів: Ціковський, Гінтель, Калужа, Мелєх, Сперлінг, Стичень і Синовєц. Селекціонер Пошсоний теж був із краківського клубу. Крім цього, в команду на історичну зустріч викликали гравців із «Полонії» Варшави, «Погоня» Львова та «Варти» Познаня.

Джерело: dzieje.pl