Польща
Видатні поляки – лише чоловіки? Урядовий фонд видав суперечливий календар

На думку Польського національного фонду, видатні поляки – це тільки чоловіки. Фонд випустив календар «Поляки, які змінили світ». Кожного місяця представлений видатний діяч, факт народження в Польщі якого є маловідомим. Однак у календарі забракло місця для польок.

Наприклад, у січні представлено Максиміліана Факторовича, всесвітньовідомого засновника косметичної компанії Max Factor.

Польський народний фонд переконує, що єдиним критерієм для вибору постатей було бажання нагадати забутих польських вчених, винахідників, дослідників, чиї винаходи чи відкриття сприяли збереженню людського життя, впливали на поліпшення комфорту життя чи праці людей в усьому світі, або поляків, про яких мало хто знає, що вони народилися в Польщі. Героїв календаря мала обирати координаторка проекту Беата Славінська.

Чому ж у виданні знайшлося місце для Макса Факторовіча, а не для Хелени Рубенштейн. Чому обрали Ігнатія Лукасевича, а не Марію Склодовську-Кюрі? Польський народний фонд не дає відповіді на це запитання. Лише переконує, що наступний випуск буде присвячений жінкам.

«Планується, що наступний випуск календаря буде присвячений жінкам. Польський національний фонд реалізує проекти, присвячені жінкам», – стверджує організація.

Крім Максиміліана Факторовича, у виданні представлено розробників металошукача Юзефа Косацького й Анджея Гарбоша, годинникаря Антоні Патека, лікаря, співвідкривача груп крові Людвіка Гіршфельда.

У календар могли би потрапити також такі польки, як Ельжбета Гевеліуш, друга дружина Яна Гевеліуша, авторка трьох книг з астрономії, Софія Ковалевська, перша європейка з докторською дисертацією з математики, або Марія Закшевська, яка відкрила жінкам у США шлях до професії лікаря.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Дослідження показали, що країни переходять від спонтанної, емоційної солідарності перших місяців повномасштабної війни до більш впорядкованої співпраці, де ключовими стають передбачуваність, чіткі правила та ефективні інституції.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.