Світ
Путіну потрібен успіх. Білорусь – «наступний пункт у меню»?

Путін втрачає підтримку і терміново шукає успіху. Експерти попереджають: Білорусь може зникнути з карти. Як пише Вацлав Радзівіновіч, багаторічний кореспондент у Москві, Білорусь стала наступним пунктом у меню. Путін може проковтнути її без війни.

«Я розумію натяк. Беріть нафту, але входьте до складу Росії», – так перед зустріччю з Володимиром Путіним казав президент Білорусі. Прозвучали навіть слова про знищення цієї країни. Але вже в Кремлі все було інакше.

«Я пожартував, що ми вже набридли одне одному, але, мабуть, ніколи не набриднемо, бо є справи, які потрібно обговорити. Ми дійшли згоди та серйозно порозмовляємо про нашу співпрацю в цьому важкому світі», – сказав Олександр Лукашенко.

Напруга на фронті Мінськ–Москва настільки велика, що впродовж п’яти днів обидва президенти бачилися двічі, а переговори у Кремлі тривали по кілька годин. Білорусь вимагає від Росії компенсації за підвищення нею цін на нафту, а прем’єр Дмитро Медведєв запропонував білорусам запровадження спільної з Росією валюти, спільної судової системи і митної служби.

«Ми домовилися про створення робочої групи, щоб розвивати наші економічні відносини. Будемо працювати над планами розширення співпраці в рамках союзу Білорусі та Росії», – сказав Путін.

Білорусь як Україна?

Договір про співпрацю не був реалізований повністю. Речник Кремля заперечує те, що йшлося про об’єднання держав. За його словами, мова йде лише про «більш тісну співпрацю».

«Президент Білорусі віддає певні елементи суверенітету, фактично отримуючи взамін чергову гарантію, що його не усунуть», – пояснює Павел Коваль, колишній міністр закордонних справ.

Білоруський президент не погоджується на будівництво в його країні російської військової бази, бо вважає, що вона не потрібна. Чи ці чергові російські кроки можуть означати для Білорусі сценарій України та здійснення мрії Володимира Путіна про нову Велику Росію?

«У радянські часи ми жили ідеєю побудови комунізму. Такою ідеєю в посткомуністичну епоху стала будова союзної держави Росії та Білорусі. І так само, як не була можливою побудова комунізму, так же неможливо збудувати таку державу», – вважає Сергій Строкань, коментатор закордонного відділення газети «Комерсант».

Чотири мішки картоплі й сало

Про результати переговорів поки нічого не чути. Чути тільки про те, що в подарунок Володимир Путін отримав від Лукашенка чотири мішки картоплі й сало.

«Якийсь час тому, ніби напівжартома, Олександр Лукашенко запитав Володимира Путіна, що той хотів би від нього отримати. У відповідь він почув: а що ще можна отримати з Білорусі, як не картоплю і сало», – розповіла Наталія Ейсмонт, речниця Олександра Лукашенка.

Із Кремля білоруський президент повертався без подарунка. Братам-росіянам він склав новорічні побажання.

«Перед цим у 2018 р. він говорив, що дасть кожному зброю, кожній сім’ї, і що ми будемо разом захищати нашу незалежність», – сказав Алесь Зарембюк із товариства «Беларускі дом».

Лукашенко не прийняв запрошення Володимира Путіна після переговорів разом влаштувати хокейний матч. Білоруський президент не грав, пояснивши, що поспішає додому.

Джерело: tvn24.pl

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю буде продовжено ще на 90 днів. Це означає продовження тимчасової заборони на перебування у прикордонній зоні, прилеглій до кордону, до 29 листопада.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер учора, 29 червня, відповіла на запитання журналістів про те, чи буде Білорусь втягнута в російське вторгнення в Україну.