Польща
Анджей Дуда: «Завдяки жертвам Грудня-70 ми живемо у вільній Польщі»

«Завдяки жертвам Грудня-70 ми можемо жити у вільній Польщі», – написав президент Анджей Дуда у зверненні до учасників заходів із нагоди 48-ї річниці Грудня-70 у Гдині. Лист від президента зачитала його радниця, опозиціонерка періоду комуністичної Польщі Зофія Ромашевська під час ранкових заходів перед пам’ятником жертвам Грудня-70.

«Схиляю нині низько голову з повагою до мужності та жертовності людей, із яких навряд чи хто пам’ятав вільну Польщу, бо здебільшого це була молодь, яка виросла вже під владою комуністів. Але всі вони дуже хотіли нової вільної Польщі, за неї вони віддали життя. І завдяки їхній жертві ми, сучасні поляки, знову живемо в незалежній, суверенній Батьківщині», – наголосив польський лідер.

У свою чергу, голова Управління з питань ветеранів і репресованих осіб Ян Каспшик відзначив, що «комуністична влада вирішила застосувати силу, а відповідальні за той злочин не понесли покарання». За його словами, комуністи вкотре показали, що здатні на все, аби зупинити незалежницькі прагнення поляків.

У так званий чорний четвер – 17 грудня 1970 р. – військо та міліція відкрили вогонь у робітників, котрі йшли на роботу. У вуличних зіткненнях взяли участь приблизно 5 тис. осіб. Загинули 18 осіб. Протистояння відбулися також у Щецині, унаслідок яких загинули 16 людей, а понад 100 отримали поранення. Убивство робітників у Гдині було найбільш кривавою акцією міліцейських підрозділів під час придушення робітничих протестів на Узбережжі, що тривали з 14 до 22 грудня. Люди вийшли на вулиці, протестуючи проти різкого підвищення цін на харчі. Вони вимагали зміни влади та свободи слова.

За офіційними даними, у грудні 1970 р. загинули 45 осіб, а понад 1100 отримали поранення. Деякі джерела згадують навіть про кілька сотень убитих. Арештовано приблизно 3 тис. людей.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.