Польща
10 цифр, які покажуть жах воєнного стану

1750 танків, 70 тис. військових, 30 тис. міліціонерів i 1900 бойових машин використали під час воєнного стану у Польщі, який історик Норман Дейвіс  назвав «найдосконалішим військовим переворотом в історії новітньої Європи».

9 736 осіб було інтерновано за неповні два роки воєнного стану до 49 осередків по всій Польщі.

56 – мінімум стільки чоловік загинуло, згідно з даними Інституту Національної Пам’яті, під час страйків і маніфестацій в період з 13 грудня 1981 по 22 липня 1983 р.

129 найбільших промислових підприємств було воєнізовано вже в першу ніч воєнного стану. Розпорядження, які видавалися на них, прирівнювалися до військових наказів.

320 днів тривав бойкот акторів радіо і телебачення під час воєнного стану. Це був найдовший страйк в історії ПНР.

185 мільйонів глядачів у 50 країнах світу переглянуло програму «Щоб Польща була Польщею», яку транслювали 31 січня 1982 р. з ініціативи президента США Рональда Рейгана. У програмі на підтримку поляків, що страждали через воєнний стан, виступили Пол Маккартні i Чеслав Мілош.

6 тон важили замовлені в московських друкарнях плакати з оголошенням  про запровадження воєнного стану, розклеєні на вулицях.

9 – о цій годині мала розпочатися програма «Телеранок», відсутність якої на екранах вразила дітей і назавжди закарбувалася у пам’яті багатьох поляків.

14 днів знаходилась під землею 1000 гірників шахти «П’яст» у рамках протесту проти введення воєнного стану. Це найдовший страйк в історії польського гірництва.

61 см – таку довжину мали міліцейські палиці, якими користувалися моторизовані відділи міліції. Такий обгорнутий гумою металевий прут міг бути також коротшим – 40 см.

300 корків від газованої води під час воєнного стану можна було обміняти на пару трусів. У деяких кооперативах за 15 пляшок з нарізною горловиною давали додаткову картку на півлітра горілки.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Дослідження показали, що країни переходять від спонтанної, емоційної солідарності перших місяців повномасштабної війни до більш впорядкованої співпраці, де ключовими стають передбачуваність, чіткі правила та ефективні інституції.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.