«Після зіткнення України та Росії в Керченській протоці, стало зрозуміло, що варто якнайшвидше відмовитися від будівництва «Nord Stream 2», – написала у вівторок, 27 листопада, газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Німецьке видання стверджує, що залежність від транзиту газу через Україну поки стримує Москву від більшої агресії проти Києва. Хоча в німецькій пресі з'являються думки про те, що ситуація вигідна для Порошенка.

Недільний інцидент, під час якого російські сили обстріляли та захопили три українські кораблі, на думку видання, показує, що «Путін ще не закінчив свою війну з Україною». У цій ситуації реакція Німеччини не може обмежуватися пропозицією про посередництво в конфлікті; необхідно «терміново зупинити будівництво другої гілки трубопроводу «Nord Stream 2».

«Зараз Росія, експортуючи газ у Європу, залежить від українських транзитних газопроводів. Поки це так Кремль не зможе дозволити собі надто великих вибриків у цій країні. Однак, щойно «Nord Stream 2» введуть в експлуатацію, це обмеження зникне», – попереджає газета.

І нагадує, що напруга в регіоні стратегічно важливого Азовського моря вже тривалий час зростає. «Через регулярні прискіпування (російських сил, – ред.) до торговельних кораблів і все більш явного військового контролю (Росії, – ред.) в Азовському морі поблизу фронтової зони Південно-Східна Україна опинилася в економічній та військовій пастці. Це, у свою чергу, може стати вступом до подальшої дестабілізації регіону», – оцінює щоденне видання.

Кому вигідний конфлікт?

«Die Welt» вказує на те, що ескалація конфлікту вигідна як Путіну, так і, в певному сенсі, президенту України Петру Порошенку.

У Росії Путін втрачає популярність, що було пов’язано із запровадженою його урядом пенсійною реформою. Згідно з результатами опитування, які наводить німецька щоденна газета, про готовність проголосувати за нього знову на парламентських виборах заявляють лише 45 % респондентів. За оцінкою «Die Welt», це «катастрофічний результат для авторитарного лідера», який востаннє мав такий низький рейтинг у лютому 2014 р., тобто за кілька тижнів до анексії українського Криму.

Новим зіткненням із Росією скористається і Порошенко: «Через зростання вартості життя (в Україні) й повільну боротьбу із корупцією він втратив симпатію громадян», а в рейтингу займає лише друге чи третє місце на президентських виборах, запланованих на березень. Він також потребує внутрішніх політичних успіхів, таких, як нещодавно надана автокефалія української Церкви.

«Зараз в Україні спостерігається перша з часу анексії Криму відкрита ескалація конфлікту з росіянами, яку, на відміну від ситуації на Донбасі, можна розглядати саме так. Завдяки цьому Порошенко має чудову можливість знову показати себе як президента країни у стані війни», – зазначає «Die Welt». Саме тому він оголосив воєнний стан, незважаючи на те, що остання конфронтація була обмеженою порівняно з минулими, і під час неї ніхто не загинув.

Путін заплатить?

Натомість «Sueddeutsche Zeitung» підкреслює, що заклики ЄС уникати відкритого конфлікту створюють враження, що «мир у регіоні знаходиться під загрозою (...), хоча ця війна в серці Європи триває вже п’ять років і всі знають, що Росія бере в ній участь».

Схоже коментує ситуацію «Tagesspiegel», який підкреслює, що «Кремль протягом п’яти років таємно веде війну в Україні», а на цей раз «навіть не намагався приховати свою роль» у конфлікті.

«Той, хто на війні однаково ставиться до нападника та його жертв, є не нейтральним посередником, а приймає сторону агресора. Настав час (європейським країнам) знайти однозначні визначення для дій Росії в Україні. Вони повинні заявити, що наступні напади російського флоту або морська блокада не минуть для Москви без наслідків. (...) Путін має знати, що він і його поплічники платять високу ціну за подальшу ескалацію в Україні», – зазначає «Tagesspiegel».

«Bild» теж вимагає від Німеччини та Європи загалом «зайняти чітку позицію» в цьому питанні. «Ніхто не хоче війни, але ми не можемо просто спостерігати за тим, як Путін анексує наступну частину України!» – зазначає таблоїд.

Джерело: Niezależna