Польща та Україна
«Gazeta Wyborcza»: Як можна не заплатити за роботу

«Як можна не заплатити за роботу?» – запитує «Gazeta Wyborcza». Виявляється, можна. Більше того, «експлуатація праці українських іммігрантів стала бізнес-моделлю для багатьох польських роботодавців». Газета описує кілька історій українських мігрантів. Усі вони мають спільний знаменник – роботодавець або агентство посередництва працевлаштування не платили українцям за роботу й експлуатували їх.

Наталія Мурзак: «Я працювала багато. Інколи працювала 18 годин на добу, спала по дві години. В Україні в мене залишилися мама і донька, нам потрібні гроші...» Роботодавець забув заплатити Наталії 6 тис. злотих. Коли жінка сказала, що не буде далі працювати, поки не побачить зароблені кошти, її зачинили на кухні й побили.

Почесне консульство України в Познані має у своєму списку 49 українців, котрі не отримали за роботу в Польщі зарплати. У цьому списку – суми від 500 до 7000 злотих. Юрист із Мазовецького воєводства теж має такий список, у ньому – 60 прізвищ осіб, яким заборгували польські роботодавці, найбільший борг – 7250 злотих.

Юристи, котрі допомагають українським громадянам у судових справах проти нечесних роботодавців, кажуть, що це тільки вершина айсберга. Почесний консул України у Познані Вітольд Горовський пояснює, що обманутих українців може бути дуже багато, але мало хто з них вирішує відстоювати свої права: «Громадяни України привозять із собою недовіру до державних установ, це використовують шахраї».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.