Газета «Rzeczpospolita» опублікувала лист громадян Польщі українського походження із закликом до реальної солідарності, «яка зробить нас, поляків і українців, разом стійкішими до хвилі націоналізму, ксенофобії, претензій та упереджень».

Автори звернення, а це, зокрема, Роман Дрозд, Оля Гнатюк, Євген Місило, Олександр Маслей, Юрій Рейт, Мирослав Скірка, згадують протистояння поляків і українців 100 років тому, коли обидва народи прагнули відновлення незалежності, воювали один з одним, а потім спільно боротися проти більшовиків.

У часи Другої світової війни – знову десятки тисяч жертв із обох боків. «Які б причини не були названі, які б аргументи та обґрунтування не використовувалися б для виправдання, ніщо не може виправдати варварства, яке сталося тоді. Повага до усіх жертв вимагає, щоби нікого не виправдовувати. Пошук зв’язків між причинами і наслідками (…) не може служити виправданням злочинів», – йдеться в листі.

Потім був комуністичний період розвитку обох сусідніх країн. І ось уже 30 років вільна Польща та незалежна Україна у процесі примирення і будівництва реального партнерства.

Але «стався розпад польсько-українських відносин. Приводом була суперечка про історію, скоріше навіть тлумачення символів, які набувають іншого змісту в новому контексті. Конфліктним питанням стали місця поховання польських та українських жертв. Крім цього, висловлювання іншої, ніж офіційна «польська позиція», думки щодо польсько-українських відносин, може стати приводом для переслідування», – зазначають автори.

Завершують громадяни Польщі українського походження свій відкритий лист такими словами: «Ми вступаємо в новий польсько-український вік, не перший і, ймовірно, не останній. Його перебіг залежатиме від нашої відповідальності, від здатності деміфологізувати минуле та боротися з забобонами, від нашої рішучості дивитись у майбутнє, а не від пошуку обґрунтувань для виховання комплексів, закорінених у минулому. Тому ми закликаємо до взаємної поваги та розуміння, а також до справжньої солідарності, яка змусить нас, поляків та українців, разом бути стійкішими до повернення хвилі націоналізму, ксенофобії, претензій і забобонів, а також до імперських, не тільки російських, устремлінь. Ми закликаємо шукати те, що нам допоможе, а не те, що нас розділяє. Без цього, декларації про примирення виявляться гарними, але порожніми гаслами».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy