Прогодування 10 млрд людей до 2050 р. є можливим, але вимагатиме від людства переходу на рослинну дієту, скорочення удвічі марнування харчових продуктів і впровадження нових технологій у сільському господарстві – це висновки останнього дослідження, проведеного Центром опору в Стокгольмі.

У дослідженні, опублікованому в «Nature» вперше було оцінено, як виробництво харчових продуктів та їх споживання впливає на ліміти ресурсів нашої планети, перевищення яких загрожуватиме безпеці людства.

Вчені використовували модель глобальної харчової системи, яка контролює виробництво та споживання продуктів у всьому світі. Вони проаналізували кілька сценаріїв, які дозволять підтримувати систему в рамках екологічних можливостей Землі. Вчені встановили: якщо людство не вживатиме жодних заходів, тиск на навколишнє середовище, спричинений виробництвом харчових продуктів, може збільшитися на 50–90 % до 2050 р., переважно завдяки збільшенню кількості населення та популярності дієт, багатих на жири, цукри та м’ясо.

«У такому випадку всі ресурси планети, пов’язані з виробництвом продуктів харчування, будуть перевищені, деякі з них більше, ніж удвічі», – попереджає доктор Марко Спрінгманн з Оксфордського університету, який керував дослідженням. «Якогось єдиного рішення буде недостатньо, щоб уникнути перевищення можливостей планети. Але наш аналіз показує: якщо ми б реалізовували різні рішення разом, можливо, можна буде нагодувати населення, не порушуючи рівноваги», – стверджує вчений.

Перш за все, кліматичні зміни не можуть бути ефективно усунені без переходу на рослинну дієту. Якби вдалося перевести людство на більш здорову рослинну дієту викиди парникових газів зменшилися б більше, ніж наполовину. Значно зменшиться використання добрив, родючого ґрунту та прісної води – на десяту частину або навіть чверть.

Однак лише дієти недостатньо. Потрібно більш ефективно керувати ґрунтами та впроваджувати більш сучасні технології в сільському господарстві. З наявних ґрунтів потрібно одержувати більший врожай, обережніше використовувати добрива та покращувати управління водою. Для цього потрібно щонайменше вдвічі зменшити марнування харчових продуктів.

«Багато з цих рішень реалізуються в деяких місцях у світі, але нам потрібна сильна глобальна співпраця та швидкі зміни, щоб можна було відчути наслідки втілення цього плану», – сказав Марко Спрінгманн.

Заохочення людей до більш здорового та рослинного харчування вимагає комплексної стратегії. «Значення матимуть програми в школах і на робочих місцях, економічні стимули, належне маркування харчових продуктів та адаптація державних рекомендацій до актуальних результатів досліджень здорового харчування та наслідків нашої дієти для навколишнього середовища», – зауважив Марко Спрінгманн.

Джерело: naukawpolsce.pap.pl