Упродовж двох років в Україні збанкрутували 77 банків, які охоплювали 40 % усього банківського сектору. Українські асоціації фінансового ринку звернилися до президента з проханням про підтримку.

Нестабільна політична та економічна ситуація в Україні, яка триває з 2014 р., має великий вплив на український фінансовий сектор. Ослаблення української валюти, висока інфляція та зменшення внутрішнього попиту завдали удару по всій банківській галузі. У 2014–2016 рр. український банківський сектор втратив 435 млрд гривень активів (що становить аж 22 % ВВП країни), а через проблеми банківського сектору постраждала вся українська економіка.

Саме тому українські банківські об’єднання, тому місцеві товариства закликають президента втрутитися. «Учасники фінансового ринку України закликають керівництво Держави втрутитися у ситуацію, що склалась в банківській системі, підриває основи економічної безпеки України та веде до росту соціальної напруги у суспільстві», – розпочинають своє звернення, яке підписало 13 товариств, також Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Агентство з рефінансування житлових кредитів та Національна асоціація кредитних спілок.

Через банкрутство українських банків найбільше втратили підприємства, які розмістили в них 82 млрд гривень. Це аж одна четверта всіх коштів, розміщених фірмами на банківських рахунках. Багато з цих підприємств мусили оголосити про неплатоспроможність, бо не мали не лише чим сплачувати кредити, але й заплатити своїм контрагентам. Підраховано, що українська економіка втрачає 35–56 % кредитної підтримки, яку фірми могли отримати від банківського сектору.

За оцінкою авторів звернення, бюджет України вже втратив через банківську кризу приблизно 25 млрд гривень, тому не може проводити докапіталізацію бідних банків.

«Національний банк не контролює грошової політики»

Українські асоціації фінансового ринку застерігають, що нинішня ситуація загрожує серйозними проблемами для всієї економіки України. Звертається увага на те, що Національний банк не контролює ані грошової політики, ані соціально-економічного розвитку країни.

Подібний діагноз кілька місяців тому представив Світовий банк, який порекомендував Києву продовжити фіскальні реформи, зміцнення фінансового сектору та втримання еластичного курсу валют. Також вказував на те, що Україна повинна збільшувати продуктивність, створювати нові робочі місця шляхом інвестицій в інфраструктуру, покращувати інвестиційний клімат та краще використовувати свої можливості, які існують у зовнішній торгівлі.

Через важку економічну ситуацію в країні найбільше втратили банки, проте, як пишуть у зверненні українські асоціації, рикошетом дісталося також іншим фінансовим інституціям. Страхові компанії та учасники ринку кредитної кооперації втратили близько 2 млрд гривень. Проте зараз вони не мусять забезпечувати фінансування та відшкодування для постраждалих через банківську кризу фірм. Як пишуть автори листа, якщо банківська криза буде перенесена на ринок страхування, тоді сотні тисяч страхувальників не зможуть отримати свої виплати вже цього року.

Пенсіонери втратять додаткові виплати

Це не кінець. Інвестиційні фонди та недержавні пенсійні фонди втратили близько 1 млрд гривень. А це означає, що більшість майбутніх пенсіонерів втратить частину своєї недержавної пенсії.

У зв’язку з таким фінансовим розгромом українці почали масово забирати з банків свої гроші. А це ще більше погіршило ситуацію банків та призвело до ще сильнішого послаблення української валюти.

Польський «Кредобанк» з прибутком

Пропри все міцно тримаються польські фінансові інституції, які працюють в Україні. Приклад? «Кредобанк», який належить польському гіганту «PKO BP», систематично покращує свої показники. Якщо ще три роки тому банк фіксував втрати, то з 2014 р., коли почали наростати проблеми банківського сектору, «Кредобанк» почав приносити прибутки. У минулому році він посів перше місце в рейтингу найбезпечніших банків за українською версією журналу «Forbes». Наприклад, він випередив спілки, які належать до «Credit Agricole» i «Citibank», а також «ING Bank Україна».

Однак другий наш гігант, страхове товариств «PZU», вагається чи продовжувати свій розвиток в Україні. «Наша інституція перебуває в добрій кондиції, проте український ринок складний і не має великого потенціалу. У свою чергу, ми задоволені нашими інституціями в Литві, Латвії та Естонії. Наші фірми домінують на цих ринках, особливо в Литві та Латвії, та досягають усе більшої рентабельності», – розповів наприкінці липня керівник страхової компанії Міхал Крупінський.

Джерело: Gazeta Wyborcza