НАТОскоп
«Форт Трамп» з української перспективи

У Польщі тривають запеклі дискусії щодо планів керівництва країни розгорнути на її території постійну американську військову базу. Прихильники цієї ідеї вважають, що це стане запобіжником проти російської агресії і стримає посилення напруги в регіоні. Противники закликають не дратувати Москву й відмовитися від американської військової присутності.

Росія категорично проти американської бази впритул до її кордонів і України, яку вона розглядає як зону своїх геополітичних інтересів. Натомість Україна ще не має свого голосу в цих дискусіях. Чим може стати американська база в Польщі для України, кореспондент «Польського радіо» запитав в українських експертів.

Ідею розгортання на території Польщі американської військової бази висунув польський президент Анджей Дуда. Він запропонував офіційному Вашингтону назвати її «Форт Трамп». Дуда пояснив, що американська база буде оплотом проти загрози з боку Росії. Своєю чергою, президент США Дональд Трамп оцінив створення такої постійної американської бази приблизно у 2 млрд доларів. Поки польсько-американська робоча група обговорює деталі створення цієї бази. Нещодавно відбулися перші зустрічі експертів і військових Міноборони Польщі та Пентагону.

Офіційні особи в Києві поки не відреагували на ці плани. Але деякі незалежні експерти вже вітають цей крок. Так, керівник київського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко переконаний, що американська база в Польщі стане додатковим фактором безпеки і для України:

«Польща починає формувати поза НАТО окремий оборонний союз зі США. Вона закуповує ракетні комплекси «Патріот», а тепер говорить про розміщення американської військової бази. Домовленості між Росією і НАТО забороняють розташування постійних баз НАТО на території країн Балтики й Польщі. Там відбувається постійна ротація контингенту, що дозволено тими домовленостями. Поляки хочуть цю систему зламати й розташувати в себе велику постійну базу. Це кидає виклик Росії, але створює додаткові гарантії для країн регіону. В цих країнах зараз діють багатонаціональні контингенти НАТО. А зараз йдеться про розташування в Польщі винятково американської бази. Польща і США – члени НАТО, і це вкладається в формат НАТО. Для регіонального балансу, така база є вигідною».

Натомість в Україні не бракує і скептиків щодо розгортання в Польщі постійної американської військової бази. Експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк сказав, що подібна співпраця Вашингтона з Варшавою спричинить збільшення ризиків безпеки і створить нові загрози для України з боку щораз агресивнішої Росії:

«Хоча це не буде розміщено на території України, однак Україна мала би бути долученою хоча би в статусі спостерігача, щонайменше бути поінформованою про ці переговори. Бо це призведе до посилення напруги в нашому регіоні. А оскільки Україна і так веде війну з Росією і не завершила реформування свого війська, це для нас додатковий напрямок напруження і людських, і фінансових зусиль. Для України, яка не встигає реформувати військо і постійно запізнюється на європейський потяг з історичних причин, це виглядає, як додатковий напрямок зусиль. Я не можу сказати, що це матиме катастрофічні наслідки й Україна має виступити проти. Ні, але це новий виклик».

Чи можна розглядати ймовірну американську базу в Польщі як продовження політики стримування Росії й розміщення в Європі, зокрема і в Польщі, західних систем протиракетної оборони? Володимир Денисюк вважає, що це два різні підходи до вирішення безпекових проблем у Європі:

«Це паралельний процес до розміщення протиракетної оборони. Адже система ПРО стосується ракетного щита. А НАТО прагне розміщувати свої наземні війська в різних регіонах Європи і Балтики, що пов’язано з гібридністю сучасного протистояння з огляду на такі провокації, що днями виникли в Сербії. Адже можуть бути невеликі групи людей, що провокують місцеві протистояння».

Своєю чергою, президент незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Ігор Харченко розглядає імовірну американську базу й розміщення систем ПРО в Європі як два різних проекти, що мають одну й ту ж мету:

«Щитом це для нас не буде. НАТО не має жодних юридичних зобов’язань щодо України».

То чим же насправді стане американська база в Польщі для України – додатковим щитом, чи провокуватиме зростання загрози з боку Росії? Президент незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Ігор Харченко закликав не драматизувати і тверезо оцінювати ситуацію:

«Це як різні карти в одній і тій самій грі. Козирний туз, козирна дама чи валет. З якого з них ходити, визначає сам гравець. Глобальні гравці не грають в одну гру. Ми бачимо лише певні елементи, а ПРО і американські бази – це лише невеликі елементи в цій складній грі».

Чи буде розміщена американська база в Польщі, чи ні, напруга й загроза з боку Росії для України не зникнуть. Так вважає Ігор Харченко. На його думку, навіть у разі відмови від розгортання бази США в Польщі Москва неодмінно знайде інший привід для посилення тиску на Україну.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

 

Схожі публікації
Супутникові антени на дахах віденських будівель, що належать Росії, можуть бути для Москви ключовим інструментом шпигування за Заходом.
Президент Дональд Трамп заявив у дописі в мережі, що Сполучені Штати не потребують підтримки НАТО в кампанії проти Ірану.
Росія створила елітний підрозділ спецслужб, що складається з хакерів, снайперів і шпигунів. Їхнім завданням стала ліквідація противників Путіна.
Учора Посольство РФ у Варшаві надіслало ноту протесту польській владі у зв’язку з інцидентом, який стався на цвинтарі радянських солдатів у Гданську.
Прямо під носом у росіян з’явилися нові війська НАТО. У Норвегії розпочалися військові маневри під кодовою назвою Cold Response 2026.
За словами угорського журналіста-розслідувача, Кремль створив спеціальну групу, завданням якої є втручання у квітневі парламентські вибори в Угорщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Очільник Кремля підписав указ, яким призначив Георгія Міхна новим послом Росії в Польщі. Дипломат замінить відкликаного в грудні Сергєя Андрєєва.
Європейський Союз скоротив чисельність місії Росії при ЄС до 40 осіб у рамках санкційного тиску.