Світ
Протест перед російським посольством у Празі

Учора ввечері, у переддень 50-ї річниці агресії військ Варшавського договору на Чехословаччину, перед посольством Росії у Празі протестували близько 300 осіб. Вони згадували жертв тих подій і критикували актуальну агресивну політику Кремля.

Учасники демонстрації мали при собі прапори Чехії, ЄС, України та Грузії. Одним із перших промовців був лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, який приїхав на запрошення Інституту вивчення тоталітарних режимів. Він говорив, зокрема, про російську агресію в Україні та окупацію Криму.

«Апетит і смак на агресію продовжує залишатися за цією огорожею», – сказав він, показавши на огорожу посольства Російської Федерації. Лідер татар сказав, що російську агресію потрібно стримати. «Якби Кремлю сказали «ні» під час війни у Грузії, то, може, не було б агресії в Криму», – зазначив під гучні оплески Джемілєв. Свист і вигуки осуду супроводили його слова про президента Чехії Мілоша Земана, якого Джемілєв критикував за близькі відносини з Кремлем, за підтримку окупації Криму і ставлення під сумнів потрібності антиросійських санкцій ЄС.

Так само підтримали критику Земана, висловлену черговим промовцем Міхаелем Коцабом, рок-музикантом і популярним у 90-х роках політиком. Після повалення комунізму від був головою парламентської комісії, яка контролювала виведення радянських військ із Чехословаччини. Коли Коцаб критикував лідера держави, до свисту долучилися вигуки «ганьба» і «зрадник».

Коцаб назва радянську окупацію після 21 серпня 1968 р. «найбільш трагічною подією в чеській історії після німецької окупації». Він звинуватив президента в тому, що 50-та річниця не є для нього приводом для привселюдного виступу. Також Коцаб вшанував депутатів комуністичного парламенту, які виступили проти легалізації окупації, якою стало ухвалення закону «Про тимчасове перебування військ СРСР на території Чехословаччини». Він пригадав протести проти окупантів, зокрема самоспалення поляка Ришарда Сівеця, Яна Паляха і Яна Заїце, протест сімох радянських громадян на Червоній площі в Москві.

На демонстрації збирали підписи під листом до росіян, у якому закликали «тиснути на владу, аби та змінила свою політику».

Джерело: rmf24.pl

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
МЗС Польщі наголосило, що Росія отримує вигоду від дестабілізації регіону, а з огляду на конфлікт на Близькому Сході Польща не повинна втрачати з поля зору Україну.
Міністр закордонних справ Польщі відвідав Бучу в річницю звільнення міста та підкреслив, що війна Росії проти України – це боротьба не лише за Україну, але й за право Європи жити в мирі.